Створення інклюзивного простору та усунення ментальних бар’єрів у суспільстві стали головними темами обговорення під час засідання Ради безбар’єрності на Тернопільщині. Під час заходу було підбито підсумки тематичного тижня в області, а також визначено ключові орієнтири для розбудови доступного середовища. Про це на своїй сторінці повідомив Тарас Пастух.
Ефективне проєктування: без права на помилку
В умовах повномасштабної війни кожен ресурс держави є суворо обмеженим, тому розподіляти та витрачати його необхідно максимально ефективно. Будь-яка помилка під час проєктування чи реконструкції вулиць, скверів, житлових будинків або лікарень сьогодні автоматично означатиме подвійні фінансові витрати на перероблення завтра.
На Тернопільщині планують масштабувати підхід, який уже показав свою ефективність у перших вдалих проєктах: будувати об’єкти за державними нормами доступності одразу, залучаючи громадськість та людей з інвалідністю як експертів ще на старті планування.
Людина — головний критерій та експерт
Справжня безбар’єрність виходить далеко за межі суто архітектурних рішень, встановлення пандусів чи укладання тактильної плитки. Вона вимагає постійної живої взаємодії з людьми, які мають порушення зору, слуху, опорно-рухового апарату, або особливості психіки та нервової системи.
Головний критерій будь-якого правильного інклюзивного рішення — це не формальне виконання нормативу на папері, а реальна зручність для конкретної людини у повсякденному житті. Саме представники вразливих груп мають підказувати владі та архітекторам, що саме потрібно змінити, аби адаптувати простір.
Усунення найскладнішого бар’єру
Найважчим для подолання залишається ментальний бар’єр, що особливо гостро проявляється у ставленні до ветеранів, які повертаються з передової. Багато військових можуть не мати видимих фізичних обмежень чи травм, проте після пережитого на фронті вони продовжують психологічно «чути вибухи» і часом стикаються із нерозумінням та байдужістю з боку цивільного оточення.
Для того, щоб прибрати цей невидимий бар’єр, не потрібні великі фінансові вливання чи капітальний ремонт. Необхідна лише відкритість, емпатія, повага та готовність кожного з нас бути ближчими до тих, хто ціною власного здоров’я захищав наш спокій. Стратегічна мета цих змін полягає в тому, щоб повага до потреб іншого стала внутрішньою рисою українського суспільства.
Читайте також: На Тернопільщині стартував «Тиждень безбар’єрності»
