На Тернопільщині відбулися творчі зустрічі з членкинею Національної спілки письменників України, журналісткою Ганною Гайворонською “З Луганщиною в серці”. Поетеса з болем і хвилюванням розповідала про рідне містечко Кремінна, що в Луганській області. Вона пережила жахливі обстріли, під час окупації змушена була залишити рідну домівку. Привітні тернопільці допомогли їй знайти прихисток в Тернополі. Безмежну тугу за рідним краєм, вдячність добрим людям та захисникам вона передала у поетичних кгигах “Хочу додому”, “Ключі від сонця”, які випустила під час війни. Авторка пише, яким щастям є мир і спокій, свобода, віра в Бога. Під час зустрічі письменниця розповідає про терплячу, співучу і поетичну рідну Луганську область та її працьовитих людей, про героїчні міста Сєвєродонецьк, Рубіжне, Попасну, про важливість збереження української мови на сході України, яку авторка називає у творах кодом народу, що під серцем дозріва, духом нації і дужим його поступом.
Поезію “Квітка сонця” авторка присвятила воїнам – музикантам, поетам, художникам, співакам, які загинули під час війни на Донбасі. Про скривавлену, снарядами і кулями побиту Україну, без якої немає життя, про козацьких синів і віру в перемогу авторка написала у творі “Хресна дорога Ісуса Христа і України”. Про чумацький шлях, улюблену від колиски луганську землю та український оберіг письменниця розповідає у вірші “Я українка”. Суцільним болем є твір про заповідний Кремінський ліс авторки – такий гарний і багатий до війни, і спалений, знищений тепер, в якому більше не чути співу зозулі.
Ганна Гайворонська зустрічається із біженцями, які постраждали від війни, щоб поетичним словом правди підтримати їх. Вона виступає в будинках народної творчості, при церквах і шпиталях, щоб засвідчити незламність українців, щоб розповісти про історію Луганщини, яку мало знають українці, про справжню любов до рідної України, про найбільшу річку Сіверський Донець і провальські степи, про славних запорізьких козаків.
Письменниця написала 14 книг, вона працювала в шахтарських газетах Луганщини, нагороджена медаллю “Будівничий України”.
Я повернусь до зламаних воріт,
Насію скрізь пахучі чорнобривці.
Так, ми з Луганщини і ми є українці,
Земля моя теж древня, наче світ.
