За останні півтори роки тернопільські націоналісти здобули чималий досвід у сфері пошуку єдності українських Церков, а також протидії негативним впливам Московського патріархату. У своєму інтерв’ю цим досвідом ділиться очільник «Правого сектора» Тернопільщини Василь Лабайчук, пише TeNews.
Яка зараз ситуація в церковній сфері в нашій країні?
– Для нас, українських націоналістів, є три конфесії, які ми вважаємо традиційними українськими Церквами. Ми б дуже хотіли, щоб ці три структури об’єднались в єдину Помісну Українську Церкву, і вже почали закликати їх до єдності. Ці три конфесії: Українська Греко-Католицька Церква, Українська Православна Церква Київського Патріархату (найбільша з цих трьох) і Українська Автокефальна Православна Церква. Також є таке собі структурне утворення Російської православної Церкви в Україні, як Українська Православна Церква Московського патріархату. З цією ФСБ-шною установою, в силу різних обставин, в нас не може бути ніякої співпраці, через те, що і на них, в тому числі, лежить винна в тому, що зараз відбувається на сході України. Ми знаємо, коли починались сепаратистські рухи в Криму, було дуже багато сприяння цьому з боку духовенства Московського Патріархату. Ми знаємо, як розвивались події на Донбасі: через Святогірську Лавру, яка під контролем Московського патріархату, заїжджали в Україну бойовики; є інформація що в Лаврі, на початках була захована зброя. Це речі, про які журналісти писали і говорили – на жаль, не до всіх це доходить. Ми зараз бачимо багато подібних фактів з боку Московського патріархату, які спрямовані проти українських збройних сил. Найбанальніший і найганебніший приклад – це коли їхній керівник Онуфрій не встав, як зачитували імена наших героїв, які загинули на Сході. Відповідно, з цією установою в нас не може бути ніякої співпраці, ми не можемо вважати її українською, бо вона такою не є, вона працює виключно на нашого ворога.
Що треба зробити, щоб нейтралізувати шкідливий вплив Московського патріархату і об’єднати українські Церкви?
– Московський патріархат багато «грає» на думках людей тим, що він ніби то визнаний, канонічний і так далі. Хоча всі знають, як історично виник Московський патріархат, як вони брали в ув’язнення Константинопольського Патріарха Ієремії, який визнав їх лише для того, щоб вийти на волю; як Українську Митрополію перекупляли за хабар Константинополю. Нам потрібно для початку об’єднати хоча б дві з трьох українських Церков, і, дякувати Богу, цей процес вже починається. Митрополит УАПЦ Макарій однозначно заявив, що він за об’єднання УАПЦ з Київським Патріархатом, і Патріарх Філарет сказав аналогічну фразу – він теж за об’єднання. З боку цих двох конфесій створені робочі групи, які спілкуються на ці теми, і в майбутньому їхня діяльність, маю надію, приведе до об’єднання. Воно однозначно буде, чи згори, чи знизу, бо, наприклад, в нас на Тернопільщині це об’єднання вже йде, поки що, на жаль, тільки знизу. Деякі парафії УАПЦ (які в Тернопільській області в суттєвій меншості) доєднались до нашої єпархії Київського Патріархату, якою керує архієпископ Нестор. Буквально кілька тижнів тому до нашої Єпархії зголосилося Бережанське благочиння УАПЦ, яке в повному складі, без будь-яких змін, увійшло в склад Київського патріархату. Тобто об’єднавчий процес знизу йде, в тому числі з боку Московського патріархату: на жаль, поки що без священиків, але більшість громад МП, які є на Тернопільщині, дійшли до того, що Українська Помісна Церква повинна будуватися вже, а Московський патріархат цей процес гальмує. Тому люди проводять збори, шукають єдності з УПЦ КП, і шляхом своїх прямих дій (інколи навіть не зовсім мирних) міняють свою конфесійну приналежність з Московського патріархату у Київський.
Ми, українські націоналісти, дуже в цьому зацікавлені, і маємо бути першими, хто допомагає таким громадам, бо однією з наших функцій є сприяння громадам у самоорганізації (тобто забезпечення прямого народовладдя). Відповідно, ми максимально сприяємо тим громадам, які хочуть вийти з Московського патріархату, щоб молитися за Україну, за перемогу нашої армії, щоб, зрештою, молитися рідною українською мовою, а не так, як в Московському патріархаті їм священики розказують з вівтаря, що ніби то на Сході братовбивча війна, аж до таких ситуацій, як в селі Бодаки на Тернопільщині, коли Московський патріархат в нас на Тернопільщині збирав допомогу для ворожих солдатів. Люди ці всі речі бачать і хочуть перейти у Київський патріархат.
Ми їм допомагаємо кількома шляхами. Перший шлях – інформаційно-роз’яснювальний. Доносимо до людей правдиву інформацію про історію Церкви та правду про МП.
Другий шлях – юридичний. Наш відділ правового забезпечення допомагає їм оформити всі документи необхідні для перереєстрації з МП в КП.
Третій шлях – силовий. Московський патріархат, не бажаючи миритись з думкою громади (навіть коли 100% людей за перехід у Київський патріархат), все одно намагаються довести ситуацію до фізичного протистояння, до конфлікту, щоб «заморозити» перехід. Тоді ми вклинюємось в цей процес з позицій сили, щоб вберегти громаду, яка забирає свою церкву від нашого ворога.
Як з приводу УГКЦ і УПЦ КП? Це об’єднання можливе, чи в цьому немає потреби?
– Потреба є, бо має бути один народ – одна Церква. Але якщо розподіл між православними і греко-католиками більш значимий, то, наприклад, розподіл між УАПЦ і УПЦ КП не є суттєвим і там немає таких відмінностей, через які їм довелось би робити якісь великі поступки, щоб об’єднатись. Це чисто людський фактор, він, на жаль, спрацьовує і в Церкві, відповідно такого об’єднання поки що нема, але я вірю і переконаний, що воно скоро буде, і наша організація допоможе в цьому максимально. Те, що в майбутньому відбудеться об’єднання УПЦ КП з УГКЦ, в цьому сумнівів теж немає, тому що це нормальний логічний процес, коли народ, вийшовши з рабства (і з радянського, і з морального), стає нацією воїнів, яка готова себе захищати, готова перемагати, і робити це все в ім’я Бога; тоді це об’єднання буде ставати ближчим, люди самі будуть вимагати в духовенства цієї єдності. Я більш ніж впевнений, що це об’єднання буде, бо, наприклад, Харківсько-Полтавська єпархія УАПЦ на чолі з владикою Ігорем Ісіченком розпочала діалог з УГКЦ про єдність, і діалог дійсно плідний. Бачимо зі ЗМІ, що вже створена робоча група, яка шукає способи обійти ті розбіжності, які насправді не є значними, бо Церква має бути єдиною – такою її створив Бог. Те, що розділене – це штучний розподіл, між людьми.
Що робить «Правий сектор» Тернопільщини, щоб об’єднати Церкви?
– Якщо говорити про єдність УПЦ КП і УАПЦ, то в нас вийшло звернення від керівництва військово-політичного руху ПС до Архієрейського Собору УАПЦ, щоб вони продовжили об’єднавчий процес, бо цього потребує Україна і та ситуація, в якій наша країна знаходиться. Ми намагаємось донести це звернення до рядового духовенства УАПЦ, до прихожан їхніх парафій. Працюємо в цьому плані більш пропагандивно; якщо буде потреба з кимось конкретно поспілкуватись, ми готові до такого спілкування. Ми б хотіли, щоб це об’єднання відбулось. Якщо взяти Московський патріархат, то ясно, що українські націоналісти через ряд причин не можуть вести діалог з Московським патріархатом, та й він нереальний, бо вони думають, що в них усе вийде з позиції сили. Вважають, ніби то вони – сила, але останні соціологічні опитування показують, що їхні позиції майже вдвічі впали за останній рік: будучи найбільшою церковною структурою в Україні, зараз вони відійшли на другий план (19 % підтримки), більшим стає Київський патріархат (з 39 % підтримкою, хоча кількість парафій в Московського патріархату поки що більша). Якщо взяти картину, яка є на Тернопільщині, то тут люди не хочуть бути в Московському патріархаті, шукають шляхи виходу з нього, переходу в іншу конфесію (тут для них найближчий, звісно, Київський патріархат). Ми громадам в цьому допомагали, допомагаємо і будемо допомагати. В Тернопільській області за останні півроку чотири парафії Московського патріархату в повному складі перейшли в Київський патріархат: село Бутин Збаразького району, село Вовківці Шумського району, села Лішня та Башуки Кременецького району. На черзі ще більше десяти парафій, в яких процес на різному етапі від оформлення документів, до очікування на рішення по перереєстрації, і тут, знову ж таки, Московський патріархат, маючи навіть певні позиції в обласній адміністрації, намагається це питання гальмувати. Наш відділ правового забезпечення слідкує за тим, щоб цей процес відбувався правильно, а наш силовий відділ готовий в будь-який момент підтримати громаду, щоб не було ніяких конфліктів, бо церковні питання складні, і часто під час їх вирішення можуть виникати бійки. Наше завдання – не захопити церкву і когось побити, як думають москалі, наше завдання – стежити, щоб ніхто не перешкоджав громаді вирішувати свою долю самим. Якщо громада прийняла рішення забрати в Московського патріархату церкву і перейти повним складом в Київський патріархат, то ніхто не має права їм в цьому перечити: ні ОДА, ні міліція, ні СБУ, ні прокуратура, ні, тим паче, Московський патріархат, який є спільником нашого ворога.
Чи займаються подібною роботою інші обласні осередки? Що вони можуть робити, щоб долучитись до цих акцій?
– Зараз чітко прослідковується, що цей рух є всеукраїнським. Люди масово поширюють в соціальних мережах інформацію, яка повідомляє про негативні сторони Московського патріархату. Є інформація про Рівненську, про Волинську області, де громади повиганяли московських попів, які агітували за Новоросію, за ДНР і так далі. На Львівщині була подібна ситуація. Вже, дякувати Богу, процес переходить Дніпро, і про Херсонську область йде мова. Бачимо, що процес всеукраїнський. «Правий сектор», через війну, більше свій погляд спрямував на Схід, хоч дуже важливо і необхідно займатись церковним питанням, бо створення Єдиної Помісної Церкви – це можливо важливіше, ніж відвоювання частини Донбасу чи навіть Криму (хоче і те, й інше є нашим стратегічним завданням, ніхто не буде лишати нашому ворогові нашої землі). «Правий сектор» в інших областях ще не так активно займається цим процесом, як Тернопільщина, але ми працюємо над тим, і я думаю, що невдовзі буде всеукраїнська кампанія. До єдності закликають традиційні українські Церкви, будемо закликати і ми. Єдина перешкода на шляху об’єднання українських церков і визнання їх на світовому рівні – це філія РПЦ і ФСБ – Московський патріархат в Україні. Зменшимо вплив Московського патріархату – дуже швидко збудуємо одну з найбільших церков світу. І тоді хто здолає такий народ?!
