Перша за багато років офіційна зустріч чинного Президента України Володимира Зеленського та його політичного опонента, п’ятого президента Петра Порошенка, яка відбулася 26 травня, пройшла в напруженій атмосфері. Політики спілкувалися на підвищених тонах, обмінюючись взаємними серйозними звинуваченнями. Деталі цих закритих перемовин оприлюднило видання «Українська правда» у своєму новому розслідуванні.
Годинне очікування та роздруківки з соцмереж
Петро Порошенко прибув на Банкову, де йому довелося майже годину чекати на аудієнцію на четвертому поверсі головної будівлі Офісу Президента. Поки очільники інших парламентських фракцій уже завершили свої зустрічі з главою держави, лідер опозиції очікував початку розмови. Попередню комунікацію з ним вели керівник Офісу Президента Кирило Буданов та лідер фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, намагаючись окреслити рамки майбутньої панелі.
Проте розмова з самого початку пішла не за сценарієм. Петро Порошенко приніс із собою роздруковані матеріали із соцмереж, зокрема різноманітні фотожаби, та висловив претензії щодо системної дискредитації своєї особи з боку чинної владної команди. За словами свідків зустрічі, від такої несподіваної заяви у представників ОП «на кілька секунд аж відняло мову».
Матюки, Залужний та претензії щодо конкуренції
Пауза тривала недовго, і діалог миттєво переріс у жорстку суперечку із використанням російської ненормативної лексики.
Основні тези взаємних звинувачень:
Зеленський обурився намаганням Порошенка видати себе за жертву. Президент наголосив, що інтернет-прихильники п’ятого президента («порохоботи») діють у мережі вкрай агресивно, а на їхню підтримку витрачаються «мільйони доларів», тому Порошенко не має морального права дорікати подібним.
Претензії щодо Залужного: Володимир Зеленський висловив невдоволення тим, що лідер «Європейської Солідарності» підтримує потенційних політичних конкурентів чинної влади, зокрема нинішнього посла України в Лондоні Валерія Залужного.
Відповідь Порошенка: Порошенко відверто заявив: оскільки проти нього задіяна вся державна машина та доступні владні ресурси, цілком логічно, що він шукатиме допомоги й об’єднуватиме зусилля з усіма, хто здатний скласти реальну конкуренцію Банковій.
Державницька позиція чи розрахунок «в нікуди»?
Попри важкий і скандальний початок, згодом сторони змогли вийти на певний конструктив. Порошенко не став фокусувати розмову на накладених на нього санкціях чи особистих проблемах, згадавши про них лише побіжно як про фактор, що заважає його поточній діяльності. Його позиція полягала в тому, що у разі досягнення домовленостей про модель співпраці заради держави, питання санкцій у майбутньому зніметься само собою.
Втім, зустріч завершилася без жодних конкретних результатів. Опозиційні політики (зокрема представники команд Юлії Тимошенко та Дмитра Разумкова) після аналогічних зустрічей зізналися, що залишилося «дивне відчуття порожнечі» — жодних рішень ухвалено не було.
У команді Зеленського пізніше пояснили: відсутність пропозицій чи прохань до опозиції була їхнім свідомим тактичним рішенням, оскільки ця перша зустріч мала зовсім інший політичний розрахунок.
