22 вересня 2025 року уродженець селища Підволочиськ Олександр Вовкотеча був призначений начальником Служби військового капеланства Збройних Сил України. Про це повідомили у Підволочиській селищній раді.
Олександр народився у сім’ї військовослужбовця. Його батько – підполковник у відставці, мама – завжди поруч, підтримувала і виховувала у любові та доброті.
У селищній раді розповіли, що змалку Олександр виховувався у християнському дусі. Важливу роль у його духовному становленні відіграв місцевий священник, отець Михайло Валійон, парох парафії Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ у Підволочиську (Заднишівці). Тоді, у 90-х роках, коли в школах ще не викладали християнську етику, саме при церкві проходили катехитичні заняття.
Юний Олександр охоче відвідував уроки, допомагав при церкві й, за словами матері, “вперше відчув Божу присутність у своєму житті”.
Він добре навчався, закінчив Підволочиську школу №1 (тепер – Підволочиський ліцей) із золотою медаллю. Від однокласників відрізнявся спокоєм, добротою і порядністю.
З 2014 року Олександр Вовкотеча пішов на фронт. Для нього війна стала не лише випробуванням, а й моментом глибшого пізнання Бога.
Як зазначено у повідомленні громади, “саме там він переконався, що справжня сила воїна – не лише у зброї, а в душі, яка не зламалась”.
Військову службу він поєднував із духовною підтримкою побратимів, що згодом визначило його подальший шлях.
Сьогодні полковник Олександр Вовкотеча – начальник Служби військового капеланства Збройних Сил України, кавалер ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Його брат Сергій і дружина Наталія також брали участь у бойових діях. У 2018 році Наталія воювала під Попасною.
Коли Олександр приїжджає додому, він разом із дружиною, дітьми та батьками відвідує свою рідну церкву – Успіння Пресвятої Богородиці в Заднишівці, де колись починав свій шлях віри.
У селищній раді зазначають:
“Ми щиро пишаємось нашим земляком – полковником Олександром Вовкотечею. Нехай Господь благословить його на новій відповідальній посаді, а Україна завжди має таких вірних і світлих синів”.
