• Останні
  • У тренді
Читали вірші і співали пісні: біля пам’ятника Шевченку зібралися тернополяни

Тарас  Шевченко – творець літературної української мови

08.03.2025
автобус до села

Автобусний маршрут з Тернополя потрапив в історію

30.03.2026
ЗУНУ День відкритих дверей

Західноукраїнський національний університет запрошує на День відкритих дверей

30.03.2026
ремонт триває

На дорогах Тернопільщини ліквідували 49 тисяч м² ямковості: ремонт триває на трасі М-19

30.03.2026
Нельсон із ССО

«Бійці мають бути впевнені – логістика не підведе»: неймовірні бойові операції сержанта «Нельсона»

30.03.2026
засудили

Писав про ТЦК у Telegram – на Тернопільщині засудили інформатора з Бучаччини

29.03.2026
Хресна дорога

Хресна дорога у Великих Гаях під Тернополем: молитва, що обʼєднала десятки жителів.

29.03.2026
сон

Недосип забирає роки життя: що насправді відбувається з організмом під час сну

29.03.2026
Тернопільський полк ББУ

У Великогаївській громаді готують проєкт «Батьківське серце» для дітей полеглих воїнів

29.03.2026
Громади Тернопільщини налагоджують співпрацю з Польщею: підписано листи про наміри

Громади Тернопільщини налагоджують співпрацю з Польщею: підписано листи про наміри

29.03.2026
RE CLASSIC

У Тернополі проведуть міжрегіональний конкурс юних скрипалів «RE CLASSIC», присвячений пам’яті Ренати Дзігасової

29.03.2026
ремонт на дорозі

Вперше за 10 років: на трасі М-19 біля Тернополя розпочали ремонтні роботи

29.03.2026
смертельна аварія

На Тернопільщині судитимуть винуватця аварії, унаслідок якої загинули троє людей

29.03.2026
Понеділок, 30 Березня, 2026
Газета Місто! Там, де ти живеш!
Співпраця
  • Новини
  • Тернопіль
  • Твоє місто
    • Бережани
    • Борщів
    • Бучач
    • Заліщики
    • Збараж
    • Зборів
    • Копичинці
    • Кременець
    • Ланівці
    • Монастириська
    • Підгайці
    • Почаїв
    • Скалат
    • Теребовля
    • Хоростків
    • Чортків
    • Шумськ
  • Україна / Світ
  • Теми
    • Події
    • Суспільство
    • Політика
    • Кримінал
    • Економіка
    • Освіта
    • Спорт
    • Культура
    • Особистості
    • Релігія / Духовність
    • Смачного!
    • Життя
    • Здоров’я / Краса
    • Господарка
    • Стосунки / Сім`я
    • Історія / Туризм
    • Авто
    • Цікаве
  • Статті
  • Блоги
  • Війна з рф
Немає результату
Переглянути всі результати
Газета Місто! Там, де ти живеш!
Немає результату
Переглянути всі результати

Тарас  Шевченко – творець літературної української мови

Опубліковано Назар Торпеда
08.03.2025

У шкільні роки на все життя  запам’ятовуємо незаперечну істину: Тарас Шевченко— наш найвидатніший поет, незламний борець за волю рідного народу, за державність України. Як  духовний батько,  великий національний Пророк і   творець української нації, він став для нас – всіх поколінь  своїх земляків і послідовників–прикладом величезної, аж до самопожертви, любові до рідного народу й Богом даної  Батьківщини. Істино-щирої, палкої, вічної, нічим непереборної і ніким  нездоланної.

Ідеї,  закладені в Тарасових  поезіях, — золоте ядро, міцний  і непорушний  фундамент української національної свідомості. Поетична творчість Т.  Шевченка – явище унікальне,   непроминуще,  історичне і планетарне. Про духовну силу його  слова добре сказав Іван Огієнко: «..за своєю огненною емоційністю Шевченко … неповторний поет. Його вірші   політично-революційні  кожним своїм реченням: він сильно бив панщину, бив царат, бив усіх гнобителів українського народу та України. Такого політично-революційного поета до Шевченка не було і по ньому нема — він єдиний неповторний народний революціонер на всю Слов’янщину!»

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ

Павло Жебрівський

Московія знала, що мова – це частинка сили нашої ідентичності

22.03.2026
Тарас Шевченко подоляни

Дитячий погляд на Кобзаря: у Тернополі визначили переможців конкурсу «Свою Україну любіть»

10.03.2026

Очевидно, знають про це наші й Шевченкові закляті вороги,  які  люто ненавидять Україну і  всіх нас–її волелюбний народ. Щоб знищити суверенну Українську державу, знову політично підкорити,  духовно поневолити й морально занапастити  наш народ, а також  викорчувати ненависну для них українську мову, кремлівські покидьки  підло пішли війною на нашу миролюбну Батьківщину.

Ми   всі  маємо памятати: Великий Кобзар посідає одне з провідних   місць в історії  нової української  літературної  мови. Він  її основоположник і  найвидатніший  творець. Адже дошевченківська  (слов’яно-українська)  літературна мова ґрунтувалася на македонському діалекті староболгарської мови  в її  київській  редакції. Й сягала  корінням і джерелами    періоду   Києворуської держави. Крім української народно–розмовної  мови, вона містила також деякі елементи  латинської і  польської. Тією  мовою володів невеликий прошарок населення, передусім служителі церкви. Її вивчали в тодішніх школах, нею  складали документи, писали наукові трактати вчені Києво-Могилянської  Академії,  полемічні  й  художні твори письменники 16-18 століть. Але через  штучний характер її  майже не  розумів простий народ, вона не була поширена в суспільстві,  тому не мала жодної історичної  перспективи. 

В основу нової української  літературної  мови було покладено   національну  народно-розмовну мову, створену  впродовж багатьох сторіч генієм українського  народу. Адже  щонайменше  півтори тисячі років на великих просторах– від Сяну до Дону, від Прип’яті до  Чорного моря– лунала репрезентована декількома спорідненими говірками   народна  українська мова. Вона  відображена в усно-розмовному й  пісенному фольклорі. Зокрема,    в казках, легендах, прислів’ях, колядках, щедрівках, обрядових, народних   піснях та  історичних думах.

У довготривалому процесі історичного  розвитку літературної української  мови  завжди домінувала  закономірність: дедалі частіше і ширше використання в писемній мові народно-розмовних елементів, які  стали головним джерелом її збагачення. Творення єдиної літературної мови– складова частина масштабного процесу  духовно-етнічного творення  української  нації. Адже єдина, унормована літературна мова – одна з найважливіших    ознак  будь-якої  нації.

У 18 ст. відбувався закономірний занепад староукраїнської  писемної мови. Водночас  стрімко розпочався і безперервно  тривав бурхливий    розвиток  української  мови  на основі  національної  народно-розмовної   мови.  Інтенсивний  процес поєднання писемної  мови  з народно-розмовною ще більш прискорився в 19 ст. Зачинателем нової української писемної мови став полтавець Іван  Котляревський. Його найвідомішими попередниками були Григорій  Сковорода та Іван Некрашевич (проживав у с. Вишеньки,  нині Бориспільський  р-н,  Київської обл.). Твори обох письменників –важливий етап у розвитку  української  мови.

У словесно-художній  творчості І.  Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка та Є. Гребінки, незважаючи на деяку обмеженість у  використанні  компонентів загальнонаціональної мови, українська  літературна  мова  відразу постала  важливим суспільним явищем. А також могутнім духовним  знаряддям вираження думки, збереження історичної пам’яті, відтворення національного характеру і світогляду. Вона стала  виявом  морально-етичних, соціально-політичних і державницьких прагнень  українського  народу.

Завдяки   геніальному  обдаруванню Т.  Шевченко здійснив  творчий синтез української   літературної   мови  з народно-розмовною мовою. Використавши найбільш життєздатні елементи літературної  традиції, він  у своїх безсмертних поезіях  підніс українську  мову до рівня найбільш  розвинутих і багатих літературних  мов світу.

Мовно-історична й  естетична концепція Т. Шевченка свідчить: добре розуміючи потребу в єдиній загальнонаціональній українській літературній  мові на народній  основі,  він, усвідомлено, ретельно й цілеспрямовано її творив. За висновком І. Огієнка, Т. Шевченко був першим серед наших літераторів, хто глибоко усвідомив «…вагу літературної мови в письменстві і тому творив її, пильнуючи, щоб була вона якнайкращою…». Завдяки цьому мова творів  Т. Шевченка назавжди стала наріжним каменем у міцному, непохитному  фундаменті української літературної мови.

Т. Шевченко заклав у літературну  мову  елементи наукового й публіцистичного стилів. Розробляв наукову, політичну й публіцистичну лексику і фразеологію. Він  запроваджував у мову своїх творів чіткі синтаксичні конструкції, збагачував стильові грані, підняв її до європейського рівню  соціальних та естетичних висот. Завдяки цьому відчутно посилилися виражальні  можливості української мови. Мовна діяльність Т. Шевченка стала видатним культурним і духовним, але насамперед  націєтворчим, отже й суспільно-політичним явищем.

Т. Шевченко – творець політичної поезії в нашій  літературі. Він запровадив  у мову своїх поезій революційно-бойову суспільно-політичну термінологію і фразеологію. До  золотого  фонду слів-зброї в боротьбі за волю України належать  заклики: «громадою обух сталить та добре вигострить сокиру», «вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте», «борітеся — поборете, вам Бог помогає». І вислови: «бодай кати їх постинали отих царів-катів людських»,  «царя до ката поведуть». Якщо Тарасові не вистачало слів із живої народної мови, він, як і всі  видатні поети, сміливо створював нові слова: «широкополий»–лан, «сторукий», «крутоберегий»- Дніпро,  «сторіки»–дуже широкі водні потоки.

Саме в Шевченковій інтерпретації  входили у свідомість українського народу слова і словосполучення: «воля», «воленька святая», «правда», «братерство», «доля», «розплата», «розбити кайдани», «свобода». Діапазон Шевченкового слова – надзвичайно  широкий. Він містить  лексику і  фразеологію філософського, історичного, суспільно-політичного, мистецтвознавчого та естетичного визначень.

Мовною творчістю Т. Шевченко назавжди утвердив саме  розмовну народну мову як основу української  літературної мови. Завдяки йому провідну й формувальну роль у загальнонародній українській  мові стали відігравати мовні масиви центру української мовної та етнографічної території — народні говори середньої Наддніпрянщини. Адже  до появи  Тарасових поезій  українська літературна мова творилася на Лівобережних землях Харківщини й Полтавщини. Завдяки Т. Шевченку до цього процесу долучилася  Правобережна Україна.

За висновком науковців, Т. Шевченко обробляв зразки народнопоетичного мовлення в дусі геніального  давньогрецького поета Гомера, виявляючи при цьому високу  талановитість і  культуру, вишуканий естетичний смак.  Мова Тарасових  творів не містить ні діалектизмів, ні вузьких провінціалізмів  і вульгаризмів.

Чому саме Т. Шевченко–українець без гімназійної та університетської освіти, який безперервно прожив у рідному краї тільки перші 15 років, а згодом лише три рази з чужини приїздив на Батьківщину,– став фундатором української літературної мови? Тарас  народився і зростав у географічному центрі нашої землі–на Звенигородщині, мова жителів якої  віддавна збереглася в первісній чистоті. Вона ніколи  не зазнала чужомовних впливів.

Очевидно, вона найповніше  ввібрала в себе особливості мови згадуваного  в літописах могутнього  й високоцивілізованого  слов’янського  племені   полян, яке проживало у Середньому Подніпров’ї. Згодом мешканців того краю, які заснували Київ  і державу Русь, стали називати русами і русичами, а землю-Руссю, потім-  відповідно українцями й Україною. Хоча незалежно від самоназви, йдеться про один і той самий народ в різні  історичні періоди.

Ще в дитинстві Тарас закохався в  мелодійну красу рідної мови. Він мав добрий слух,  гарний голос і з уст земляків назавжди засвоїв  багато  народних пісень. Саме пісенна народна  мова стала  найголовнішим  джерелом  Шевченкової мови. Тому мова його творів була дуже чистою, найчистішою серед мов творів усіх інших тогочасних українських письменників. Лише Марко Вовчок,  яка тільки в дорослому віці вивчила українську з уст народу– і під благодатним впливом чоловіка-українця почала нею писати–  за чистотою і красою мови  оповідань і повістей зрівнявся з мовою творів Т. Шевченка. Читаючи «Кобзар», багато поколінь українців  удосконалювали,  збагачували й очищували  свою мову, назавжди ставали свідомими патріотами рідної землі і нашої божественної мови!

Завдяки високохудожнім і патріотичним поезіям  Т. Шевченка   за порівняно короткий час серед усіх етнографічних груп нашого  народу набули поширення й остаточно утвердилися  національні самоназви: Україна, українець, україночка, український.

Отож, вдумливо, уважно  читаймо й вивчаймо безсмертні твори  Великого Тараса. Вони й нині служать для нас джерелом патріотизму, гуманізму, віри в могутню революційну і творчу силу українського народу. В його непереможність і незборимість під час  жорстокого  протистояння  з лукавим кремлівським ворогом. Війна московщини проти нашого народу з різною інтенсивністю, в різних формах ( геноциду, етноциду та лінгвоциту, навіть-екоциду)   триває багато століть.

Читайте нас в Google News

Любімо отриману від Т. Шевченка  рідну вкраїнську мову, поглиблюймо і вдосконалюймо її знання,  очищуймо наше мовлення  від чужомовного непотребу. Пам’ятаймо заклики  відомих поетів М. Рильського «чистішою сльози вона хай буде!» і В. Сосюри «любіть Україну …і мову її солов’їну!». Мова–одна з найголовніших ознак нації; чия мова—того й держава.  мова–показник рівня нашої культури, національної самосвідомості, громадянської гідності й суспільної цінності, відданості Батьківшині.

Тому найкращим,  найвеличнішим  подарунком Тарасові Шевченку  до дня славного його 211-річчя стане ще одне уважне прочитання  «Кобзаря» й, безперечно, наша чиста,  досконала, багата, божественна  солов’їна мова.

Анатолій Ковальчук

Теги: "Кобзар"літратурамоваТарас Шевченко
Share10ShareSend

Пов'язані публікації

борщ із сушеними карасями

Рецепт улюбленого борщу Тараса Шевченка (із сушеними карасями)

09.03.2026
відзначає 212-ту річницю

«Свою Україну любіть!»: як Тернопільщина відзначила 212-ту річницю народження Тараса Шевченка

09.03.2026
Завантажити ще
Креатор Буд 20 років Креатор Буд 20 років Креатор Буд 20 років
Ух радіо Ух радіо Ух радіо
Беверлі Хіллз Deluxe Беверлі Хіллз Deluxe Беверлі Хіллз Deluxe
Ua News media group Ua News media group Ua News media group

Пошук

Немає результату
Переглянути всі результати
Вуличне радіо Вуличне радіо Вуличне радіо

RSS Ровесник – молодіжні новини

  • Вчителька з Тернополя Наталія Перехрист підкорює міжнародні освітні вершини 29.03.2026
  • Більше впливу для тернополян: що змінить новий Статут міста, ухвалений на сесії міськради 29.03.2026
  • «Кожен окупант під прицілом»: ССО показали героїзм українського підпілля у новій стрічці «Комунальники» 29.03.2026
  • В Освітньому артпросторі  ЛІРА до Всесвітнього дня поезії відбувся Літературник 28.03.2026
  • «Зборівський Гаттузо» на великій арені: юний Олежик з Млинівців виводив збірну на важливий матч 27.03.2026
Погода
Тернопіль

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua




  • Контакти
  • Співпраця
  • Редакційна політика
Газета Місто. Тернопільські новини

ГО Медіа-центр Тернопіль

Газета МІсто. Тернопільські новини. Незалежні, оперативні і об'єктивні новини Тернополя і Тернопільської області. Політика, аналітика, економіка, спорт. Інформаційні матеріали сайту gazeta-misto.te.ua є інтелектуальною власністю інтернет-ресурсу Газета Місто. Використання матеріалів сайту лише за умови відкритого посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на Газету Місто не нижче третього абзацу.

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Новини
  • Тернопіль
  • Твоє місто
    • Бережани
    • Борщів
    • Бучач
    • Заліщики
    • Збараж
    • Зборів
    • Копичинці
    • Кременець
    • Ланівці
    • Монастириська
    • Підгайці
    • Почаїв
    • Скалат
    • Теребовля
    • Хоростків
    • Чортків
    • Шумськ
  • Україна / Світ
  • Теми
    • Події
    • Суспільство
    • Політика
    • Кримінал
    • Економіка
    • Освіта
    • Спорт
    • Культура
    • Особистості
    • Релігія / Духовність
    • Смачного!
    • Життя
    • Здоров’я / Краса
    • Господарка
    • Стосунки / Сім`я
    • Історія / Туризм
    • Авто
    • Цікаве
  • Статті
  • Блоги
  • Війна з рф

Газета МІсто. Тернопільські новини. Незалежні, оперативні і об'єктивні новини Тернополя і Тернопільської області. Політика, аналітика, економіка, спорт. Інформаційні матеріали сайту gazeta-misto.te.ua є інтелектуальною власністю інтернет-ресурсу Газета Місто. Використання матеріалів сайту лише за умови відкритого посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на Газету Місто не нижче третього абзацу.