Перші страви
· Зупа – суп. Слово в основі французьке, до нас втрапило по німецько-польському ланцюжку. Різновиди зуп з оригінальними назвами: фасолева, яринова, помідорова.
· Росіл – бульйон. Не плутати з розсолом.
· Квасковий борщ – те саме, що й щавлевий.
· Кулеша. Не плутати із загальноукраїнським “кулішом”, кулеша – це мамалига (кукурудзянка), зварена негусто і заправлена маслом і сметаною.
Другі страви
· Кармонадлі – відбивні.
· Пироги – вареники.
· Вушка – маленькі пироги, краї яких зліплені. Начинка в наших вушок переважно грибна. Традиційна різдвяна страва.
· Налисники – тонкий млинець, в який загортають якусь начинку. Паштетиками (не плутати з паштетом) називаються ті самі налисники, але обсмажені в сухарях.
· Пляцки. В даному розділі означає деруни, але має й інше значення і тому потребує уточнення “пляцки з тертої бульби”.
· Клюски – різновид макарону.
· Палюшки. Від польського “пальчик”. Нагадує галушку. Тільки що до тіста додається варена бульба.
· Біґос – тушкована капуста зі свининою, шинкою, корейкою, шпиком, ковбасою.
· Сос або мачанка, або поливка – соус.
Салати
· Насамперед, в однині не той граматичний рід. Не “салат”, а “салата”.
· Мізерія. Салатка з дуже дрібно нарізаних огірків плюс цибуля, плюс сметана або олія. Можна ще й помідори.
Випічка
· Пляцок (мн. пляцки). Пиріг (торт) з кремом, фруктами, ягодами. Пляцки значно нижчі від тортів, прямокутної форми.
· Бішкопти – бісквітові тісточка.
· Накипляк – пудинг, запіканка.
· Цвібак – бісквіт, цвібакове тісто – бісквітове тісто.
· Крухе тісто – пісочне.
· Французьке тісто – листкове тісто.
· Птисі – заварне тісто, еклери.
· Ніци – збиті білки, безе. “Ніц” від польського “ніщо”, бо ці тісточка дуже легенькі.
· Маса – крем.
· Люкер – не лікер, а поливка, якою поливають пляцок, вона потім повинна застигнути.
· Струцля. По-справжньому це би мав бути “штруцель з яблуками”, але чомусь так прийнято називати теж велику плетену булку, яку ставлять на стіл на Різдво та Великдень. Переважно її не їдять, вона має символічне значення. Тому у деяких лінивих господинь вона багаторазова, від Різдва до Різдва.
· Андрути – слово, вже майже витіснене загальноприйнятим “вафлі”.
Закуски, легкі страви
· Канапка – бутерброд.
Спеції, приправи, запахи
· Цинамон – кориця.
· Коляндра – коріандр.
· Бібкове листя – лаврове листя.
· Родзинки – ізюм.
· Міґдали – мигдаль.
· Поташ – сода.
· Муштарда – гірчиця.
· Паприка – червоний перець. Наголос на другому складі. З паприкою галицька кухня поводиться обережно, але можна її додати до сиру, тоді він використовується для приготування канапки.
Овочі, зелень
Слово “овочі” колись вживалося у значенні “фрукти”, а теперішні “овочі” тоді називалися “яриною”.
· Бульба (бараболя) – картопля.
· Фасоля – квасоля. Різновиди: яськова фасоля – така велика, з неї легко злазить шкірка, шпарагова фасолька – її їдять разом зі стручками.
· Каляфйори – цвітна капуста.
· Пора – порей.
· Калярепа – кольрабі.
· Кріпець – кріп.
· Шпінак – шпинат. З дитячої молитви: “Боже, клади вітаміни в шоколад і тісточка, а не в шпінак і тран”. До слова, тран – це риб’ячий жир, а шоколад може називатися теж “чоколяда”.
Фрукти, ягоди
· Афини (яфини) – чорниці.
· Трускавки – полуниці.
· Ґоґодзи – брусниці.
· Цитрина – лимон.
· Помаранча – апельсин.
· Морва – шовковиця.
· Гечі-печі – шипшина
· Мельон – кавун.
· Морелі – абрикоси.
· Дактилі – фініки.
Варення
· Мармоляда, мармуляда. Звичайно, мармелад, але частіше є синонімом слова “повидло”.
· Галяретка. Те саме, що й желе.
· Конфітури. Те саме, що й варення.
Десерти
· Лєґуміни – смаколики, вишукані солодощі.
· Льоди – морозиво.
Риба
· Селедці, тобто оселедці.
· Пструги – те саме, що форель.
Крупи
· Логаза – ячна (ячмінна) крупа.
· Риж – рис.
· Ґрисік – манка. Ґрисікова каша – манна каша.
Приладдя, посуд
· Начиння – посуд.
· Баняк – каструля, банячок – каструлька.
· Ринка – широкий і невисокий баняк, в якому добре щось смажити.
· Пательня – сковорідка.
· Бритванка – форма для випікання.
· Кохля – черпак, ополоник. Кохелька – маленька кохля.
· Рура, братрура – духовка.
· Салятерка. Мисочка, з якої приписувалося їсти салату, але насправді можна їсти більше страв.
· Горнятко – чашка.
· Філіжанка – маленьке тонкостінне горнятко, з якого прийнято пити каву. “Якби мені зранку кави філіжанку”.
· Гальба – те, з чого п’ють пиво. Від німецького “halben” = півлітри 
і справді означає лише півлітровий пивний жбан.
· Мищатко – маленька мисочка.
· Карафка. В неї колись наливали високоградусні напої або звичайну воду. Ще це основа прізвища талановитої художниці і аристократки Софії Караффи-Корбут.
· Збанок, дзбанок – глечик.
· Келішок — маленька чарочка. Зменшувальне від слова “келих”.
· Валок – те саме, що качалка, ним розкачують тісто.
Ще одне уточнення: “рецепт” у нас називають “переписом”.
