У Тернополі відбулася прем’єра авторського відеопроєкту «Такі часи…» журналістки Галини Студеницької. Гостем студії став священник Православної церкви України, військовий капелан, волонтер та настоятель унікального храму-пантеону Святої праведної Анни отець Андрій Любунь. Відверта розмова була присвячена капеланському служінню, болю втрат та розбудові єдиного в державі Всеукраїнського меморіалу пам’яті полеглих у російсько-українській війні.
Капеланство як покликання душі
Отець Андрій Любунь розпочав свій капеланський шлях ще на початку війни. Це сталося у 2014 році, коли разом із покійним отцем Платоном вирушив у першу місію на Луганщину до міста Щастя. Там тоді тримали оборону батальйон «Айдар» та 80-та бригада. Спочатку священник їхав виключно як волонтер із гуманітарною місією.
Проте під час першої ж ночівлі у військовому штабі під Краматорськом бійці полку спецпризначення влаштували спонтанну нічну сповідь. Виснажені духовно воїни годинами виливали душу священнослужителям. Саме тоді отець Андрій чітко усвідомив, що на передовій захисникам критично потрібна не лише матеріальна допомога, а й глибока духовна та молитовна підтримка.
Меморіал «Пам’ять жива»: історія створення святині
Ідея створення пантеону виникла в отця Андрія ще у 2005 році, коли він відвідував колишній штаб УПА «Волинь-Південь» на Шумщині та бачив безліч безіменних могил повстанців. Коли у 2014 році історія почала повторюватися, священник зрозумів: якщо не зафіксувати імена новітніх Героїв зараз, майбутні покоління забудуть ціну свободи та отримають нав’язаних ворожих ідолів.
Місце для меморіалу обрали на Кременеччині поблизу села Лішня. Це давня святиня з першою згадкою XV століття, де колись діяв монастир, а згодом постала каплиця біля цілющого джерела Святої праведної Анни. З 2010 року отець Андрій відроджував це занедбане місце, долаючи шалений спротив представників Московського патріархату. Аж поки у 2014 році релігійна громада повністю не перейшла до української церкви.
Сам дерев’яний храм-пантеон має унікальну архітектурну форму. Якщо дивитися на нього з висоти пташиного польоту, він нагадує ангела, який розпростер свої крила над землею.
Простір, що об’єднує всю Україну
Спочатку гранітні плити з іменами загиблих планували розмістити на стінах храму, проте через масштабні втрати після початку повномасштабного вторгнення рф місця виявилося замало. Наразі розроблено проєкт великого меморіального комплексу «Пам’ять жива».
Особливості Всеукраїнського меморіалу в Лішні:
Позаконфесійність: на меморіальних плитах вибивають імена загиблих Героїв незалежно від їхньої національності, релігійних переконань чи конфесійної приналежності, адже в окопах немає поділу.
Щотижневі служби: щосуботи у храмі моляться за упокій душ бійців та освячують нові плити, які замовляють родини з різних областей України.
Всеукраїнська проща: щорічно 24–25 липня на території комплексу проводиться масштабна Всеукраїнська проща для сімей полеглих воїнів.
Патріотичне виховання: оскільки офіційної підтримки від чиновників наразі немає, настоятель напряму комунікує з вчителями та екскурсоводами — за останній місяць меморіал на волонтерських засадах відвідало вже понад 10 дитячих екскурсій.
Отець Андрій Любунь наголосив, що цей простір створюється насамперед для того, щоб живі завжди відчували вдячність, полеглі — молитовну підтримку, а майбутні покоління українців наочно бачили, якою ціною було збережено незалежність нашої держави. Наприкінці випуску глядачів закликали фінансово долучитися до будівництва комплексу, реквізити для благодійних пожертв розміщені безпосередньо на екрані.
Раніше ми писали про те, що на Тернопільщині розпочинають будівництво Всеукраїнського меморіалу памʼяті загиблих героїв
На Тернопільщині розпочинають будівництво Всеукраїнського меморіалу памʼяті загиблих героїв
