Ніц собі не жєлуй, чуєш?!
Бо як хочеш якого лігуміна, а маєш гроші — то купи, зʼїж — і май насолоду від житє!
Бо як хочеш якої сукєнки — придбай, вберисі — і знай, що ти зірка понад єнчі зорі!
Пʼєш з надщербленого горнєтка? Викинь, бо чи мало тобі того щербатого кождої днини?! Онде полиці вгнені від всякого начиння, так нє, то для гостей, котрі прийдут на свєта!..
Болото? Та й що?! Взуй нові капці — і йди межи люди, йди, бо нині ти ходиш!!!
Вберисі файно у все ґанц новісіньке — глипни в дзеркало і полюби нарешті себе в собі!
Кажеш, то — розплюй хліб? Кажеш, то — гроші в землю?
А людина хіба колись — не в землю?!
Тому живи! Живи так, як тобі добре нині, як ти собі хочеш, як ти себе відчуваєш, без крихти гри на людях, без краплі брехні на вустах, без дрібки фальші, живи по-людськи, по-божому, але, чуєш, ніц собі не жєлуй, бо ти нині Є і то нині належить тобі!!!
Оксана Кузів
