Із терапевтичного відділення в Мишковичах Великоберезовицької громади, яке донедавна було геріатричним, виселили всіх мешканців. Про це розповів завідувач цього відділення Любомир Бріль.
За його словами, установу закрили через брак фінансування, тому 17 осіб, які там проживали, змушені були виїхати.
Одним з останніх із терапевтичного відділення Тернопільської районної лікарні в Мишковичах виїжджає Олег Гладкий. Чоловік розповів, проживав тут майже 4 роки, бо має серцево-судинні захворювання і мусить бути під наглядом лікарів:
“В мене нікого там нема, ну, сестра є, але вона того не хоче, бо в неї весілля, то все молоде. Я б пішов в дім пристарілих, але тут кажуть вже неможливо, нас посилають в Бірки, в терапевтичне відділення, а в мене серце, то що тут лікарі не можуть мене лікувати?”.
Одна із тих, хто доглядала за пацієнтами, – медсестра Марія Комар. Жінка розповіла, пропрацювала тут 40 років, сьогодні, каже, її останній робочий день:
“Ми до всіх звикли, вони вже як частинка нас. А ми всі куди хочемо можемо йти. Мені, наприклад, залишився рік і 8 місяців допрацювати до 60 років. Немає в мене перспективи, хто в нас вже потребує людей передпенсійного віку?”.
До закриття, у відділені проживали 17 пацієнтів, розповів завідувач цього відділення Любомир Бріль. 11 з них, за його словами, забрали родичі:
“Були проблеми, бо не всі хотіли забирати своїх родичів, не у всіх є умови, аби їх утримувати в хаті, але якось ми це питання вирішили, виходу немає. А інших осіб – у Великі Бірки й розподілили по відділеннях”.
Одна із пацієнток, яку перевезли до Великобірківської лікарні, – 75-річна Ольга Лотоцька. Жінка каже, готується до переїзду в Петриківський геріатричний пансіонат, оскільки не має родичів, які могли б за нею доглядати:
“Вже нині здала аналіз крові на біохімію, аналіз сечі, ще рентген і мазки, чи нема Ковіду. Ще по документах подивляться, мені треба забрати свідоцтво про смерть сина, бо 3 місяць минає, а його ховала соцслужба, і тепер я мушу йти на Грушевського, 8, щоб забрати свідоцтво і там вже подивляться: чи буду на державному утриманні, чи будуть з пенсії забирати 75 відсотків, а 25 мені”.
Володимир Токарчук теж наразі у Великобірківській лікарні. Чоловік незрячий. Каже, не має куди піти, коли його випишуть з лікарні:
“Далі не вирішено нічого, спробую сам те питання вирішити, мені просто потрібно якось на зв’язок вийти. Братова є, але вона ж навіть не знає, де я є, бо я так, чомусь, нікому не казав, і так вже звик”.
Терапевтичне відділення в Мишковичах належало до Тернопільської районної лікарні. Її директор Володимир Лісовський каже, відділення закрили, тому що не мали грошей, щоб його утримувати. За словами чоловіка, пацієнти цього відділення будуть у лікарні до 2 тижнів:
“Ті пацієнти, які відповідають вимогам, зможуть бути оформлені в Петриківський геріатричний інтернат і там проживати. Умови: відсутність родичів, відсутність опікунів, соціально незахищена людина, тоді держава на неї виділяє кошти й вони там утримуються. Якщо ж у пацієнта є родичі, є опікуни, то вони повинні проплачувати за перебування в таких пансіонатах. Скажімо, Петриківський геріатричний інтернат – там вартість від 8 до 10 тисяч гривень в місяць на одного пацієнта. Ми проведемо більш активну роботу з соціальними працівниками тієї чи іншої громади, де проживав пацієнт, щоб зробити документи для оформлення в геріатричні відділення. На вулиці ніхто не буде знаходитися”.
Приміщення терапевтичного відділення – на балансі Великоберезовицької громади. За словами голови громади Андрія Галайка, 20 серпня відбулось засідання бюджетної комісії, де обговорили питання про можливість утримання терапевтичного відділення:
“Ми обговорювали, але щоб дати, то треба від когось забрати, таких вільних коштів немає в громаді. Там залишається бригада швидкої допомоги, та стоматологічний кабінет”.
