Взяли кредит – не забувайте про нього! Навіть символічна позика у вигляді кредитної картки може за роки вирости до астрономічних сум. Жителька приміського до Тернополя села тепер й десятому закаже: не беріть кредиту. Банк нічого не забуває і не прощає, навіть якщо мине десятиліття.
Так-так, саме десятилітньої давності кредити – з 2008 року, коли ще нуртувала ера масового кредитування, і чи не кожен користувався кредитною карткою чи споживчим кредитом, тепер відгукується просто таки божевільно великими вимогами кредитора.
Що таке зараз 250 гривень? Стільки вартує вгодована гуска на ринку. Скільки це було у 2008 році? Мабуть, зо три гуски. Однаково не казна-яка сума. 250 гривень – не ті гроші, які від чогось порятують. Чому жінка взяла такий кредит? Кредитні картки видавали усім. Незчулася, як витратила, і… забула.
Між тим, банк усе чітко рахував: штрафи, відсотки, пеню… І врешті-решт подав боржницю до суду. За десять літ утворилася така заборгованість: 8883,63 грн. склало тіло кредиту; 5215,72 грн. нараховано відсотків за користування кредитом; 11695,71 грн. нараховано пені. У сумі вийшло 27334,81 грн. Вражаюче, чи не так? А ще жінці доведеться сплатити 1762 гривні судового збору, бо Тернопільський міськрайонний суд у повному обсязі задовольнив позовні вимоги банку. Відтак разом – майже 30 тисяч гривень.
Гірка розплата, і від неї не втечеш. Якщо боржниця добровільно не виконає рішення суду, державні чи приватні виконавці «викрутять руки» і примусово заберуть, навіть якщо немає коштів – накладуть стягнення на майно і «пустять» з аукціону.
Аналогічних справ в області дуже багато. Йдеться про борги і за п’ять-сім років, коли люди брали кредити на десятки тисяч гривень. Суми до повернення гігантські. Буває, сім’я взяла кредит, уже давним-давно подружжя розлучилося, а тут, неначе із минулого життя, вигулькує несплачений кредит…
Мораль проста: якщо уже припекло, позичайте гроші, але дуже пильнуйте і вчасно усе сплачуйте. Кредитор усе пам’ятає і не прощає – подасть до суду і виграє. Позовні заяви пишуться під копірку, аналогічно – судові рішення. Щось мудрувати про недобросовісність кредитора і несправедливість умов договору – марна справа. Є стала судова практика, яка зводиться до простого: борги треба повертати.
Ольга КУШНЕРИК
