В Україні набирає обертів нечуваний за масштабами корупційний скандал. Детективи НАБУ разом з прокурорами САП викрили у Києві злочинну організацію, учасники якої, використовуючи службові зв’язки у владі, систематично в особливо великих розмірах розкрадали кошти з атомної енергетики. Ватажком злочинної зграї виявився такий собі Тимур Міндіч на прізвисько “Карлсон”. Пікантності ситуації додає той факт, що Тимур Міндіч є давнім та близьким другом Президента України Володимира Зеленського.
Тимур Міндіч – український бізнесмен, кінопродюсер та співвласник компанії Студія “Квартал 95”. Був бізнес-партнером українського олігарха Ігоря Коломойського та Сергія Шефіра – першого помічника президента В. Зеленського (2019-2024). За етнічним походженням він, як і його бізнес-партнери, – єврей. Батько Міндіча – Михайло, помер 2006 року в Ізраїлі. Мати – Стелла, активістка жіночого руху Єврейської громади Дніпра. Дружина – Катерина Вербер є дочкою фешн-директора московського ЦУМу і віцепрезидента компанії “Меркурі” (продаж предметів розкоші) Алли Вербер. Пара одружилась у 2010 році. Весілля пройшло в Єрусалимі, Ізраїль. Тимур Міндіч також є головою ради Всеукраїнського союзу єврейських громадських організацій “Об’єднана єврейська община України” та входить до її правління.
Тимур Міндіч втік з України за 4 з половиною години до обшуків у його квартирах в будинку на вул. Грушевського в Києві. Під покровом ночі, що характерно для злочинців, о 2:09 10 листопада “Карлсон” перетнув кордон з Польщею й невідкладно відлетів до Ізраїлю. Там, на землі обітованій його вже чекав інший фігурант єврейського походження – Олександр Цукерман, який виїхав з України дещо раніше. Ті 5 зловмисників, які залишилися в Україні, отримали підозри й були взяті під варту.
Поки триває слідство напрошуються такі попередні висновки з цього гучного кримінального провадження:
1. Не буде зайвим ще раз нагадати, що корупційні злочини у час війни мають бути прирівняні до державної зради з усіма наслідками. А в цьому випадку державна зрада проглядається сама собою й дуже виразно – через російський та ізраїльський сліди.
2. Злочинна група Міндіча збиралась на колишній квартирі родичів Андрія Деркача, який раніше керував в Україні агентурною мережею ГУ Генштабу РФ, а зараз є сенатором Ради федерації Росії від Астраханської області. В групу зокрема входив експомічник згаданого А. Деркача, коли той ще був народним депутатом України. На аудіозаписах є непоодинокі свідчення передачі в Москву коштів від цієї злочинної групи. Всі розмови між цими злочинцями й деякими українськими високопосадовцями велись виключно російською – мовою окупанта. Це – додаткове свідчення того, що Їхній світогляд далекий від українських цінностей, культури та ідентичності. Це – симптом глибокої духовної окупації, яка досі триває в частині українських еліт, які випадково опинилися при владі.
3. Те, що Міндіч разом з Цукерманом втекли до Ізраїлю багато про що говорить. Передусім, це – наслідок роздвоєння особистостей, що підтверджується введенням в Україні множинного громадянства. Обидвоє фігурантів – з ізраїльськими паспортами. Але Ізраїль до України є далеко не дружньою державою – досі не засудив російську окупацію, не надає нам військової допомоги, не визнав українську трагедію Голодомору, втручається в нашу політику національної пам’яті, ба більше – постачає Росії РЛС, що виявляють та збивають українські дрони. Саме з Ізраїлю, хоч і на неофіційному рівні, лунають постійні заклики про переселення євреїв до України й створення у 5 південних українських областях нової ізраїльської держави “Небесний Єрусалим”. Отож, Ізраїль може бути зацікавленим в ослабленні України через корупцію аби легше реалізувати свої імперські плани. А спецслужби будь-якої держави завжди опираються у своїх намірах на національні діаспори. На таку роль Міндіч як голова чисельної єврейської організації в Україні чудово підходить.
4. Але все може виглядати набагато простіше. Влада могла задумати віддати під приватизацію АТ “НАЕК “Енергоатом” – єдине потужне прибуткове підприємство в енергетичному секторі України, яке ще залишається у державній власності. А цей скандал – чудова для чиновників нагода заявити, мовляв, держава поганий власник. Оскільки стратегічні галузі, зокрема облгази та обленерго, здебільшого перебувають в приватних руках, то залишається лише “роздерибанити” атомну енергетику. А при тому, що власниками зазначених об’єктів стали здебільшого росіяни або євреї за походженням, ніхто не гарантуватиме, що метрополії не звернуться до своїх діаспор в Україні аби при потребі паралізувати всю нашу економіку.
Кажуть, що 15 листопада ц. р. очікується звернення Володимира Зеленського до українського народу, де буде оприлюднено відповідь влади на виклики згаданого корупційного скандалу чи то пак витівки “Карлсона”. А що ви сподіваєтеся там почути? Мудрість “Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти” ще ніхто не скасовував.
Ростислав Новоженець
