Майже кожної весни небайдужі тернополяни жахаються, коли бачать обрізані стовбури дерев і у них виникає безліч запитань щодо фаховості та доцільності такої кардинальної обрізки.
Цьогоріч на тернопільських сайтах новин з’явилася стаття під назвою «Що мають знати тернополяни про обрізку дерев», у якій головний спеціаліст-ландшафтник відділу благоустрою та екології Світлана Молодецька пояснює, що утримання зелених насаджень регулюється «Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України», затвердженими Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 10.04.2006р. №105.
Згідно вище вказаних правил існує три основних типи обрізки: формувальна (застосовується з метою збереження та підтримання природної або штучної форми рослин), санітарна (проводиться для видалення старих, хворих, сухих, пошкоджених гілок, або гілок, які ростуть усередину чи зближені одна з одною) та омолоджувальна обрізка, яка може застосовуватися лише до тих видів дерев, які добре ростуть після обрізання, а ріст пагонів на момент обрізки не відбувається.
Голі стовбури дерев, які велично красуються у місці – це є результат останнього виду обрізання. Проте у поясненнях офіційних представників влади є суттєві неточності. Наприклад, у інтерв’ю пані Молодецької вказано, що «під час омолоджування допускається обрізка дерева навіть до основи скелетних гілок…». Даний фрагмент просто вирваний із правил і пристосований до потреб місцевої влади. Адже детально у пункті 9.1.11.3. «Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України» йдеться про наступне: «Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2-3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне – зріз крони до основи скелетних гілок.
Із листяних порід омолодженню добре піддаються верба, липа, тополя, з хвойних – ялина колюча (ф. срібляста), модрина.
Здійснювати омолодження можна шляхом спилювання стовбурів дерев (особливо берези, верби білої, граба, клена ясенелистого, липи, осики, тополі тощо) до самого пенька. Ця операція спричиняє швидкий і рясний ріст кореневої порослі, з якої можна формувати одно- або багатостовбурне дерево».
Отже, виникають наступні запитання: яке із обрізаних дерев почало всихати? Скільки обрізаних дерев припинили свій ріст і чим це підтверджено? Яким чином здійснюється догляд за деревними рослинами після обрізання? Чому у обрізаних дерев залишають один стовбур, а не скелетні гілки, як це передбачено правилами? Може, особи, які розпоряджаються обрізанням не знають, що таке скелетні гілки? Так от, скелетними або основними гілками називають найбільш великі, розгалуженні гілки, що відходять від штамбу (частина стовбура дерева від кореневої шийки до першої скелетної гілки). Основні гілки формують каркас або основу крони. За рахунок розташованих на них сплячих бічних або раневих бруньок можливий розвиток молодих пагонів, які і омолоджують дерево. Також зверніть увагу: в правилах говориться, що омолоджувальна обрізка здійснюється поступово – в 2-3 роки! А в нас раз – втяли дерево до стовбура. При обрізанні дерева до стовбура збільшується ймовірність не затягування зрізів та утворення численних дуплів. Так що отримаємо наступного року трухлявий пень, а не зелене омолоджене дерево.
Також правилами передбачено, що обрізування дерев можна здійснювати у період з 15 жовтня по 15 квітня, до початку набухання бруньок та початку активного сокоруху. То чому ж дерева продовжують обрізати і після 20 квітня, у період активного весняного живлення, коли бруньки вже не просто набухли, а розпустилися і сформували нові листки.
Пояснимо чим небезпечна така пізня обрізка. Коли середньодобова температура встановиться вище +5°С, починається вегетація рослин, що супроводжується активним весняним сокорухом, тобто подачею води з розчиненими в ній поживними мінеральними речовинами від коренів – вгору, по судинах деревини. При цьому швидкість пересування води у деревних рослин досить велика: близько 40 см в хвилину. Отже, за 5 хвилин вода в судинах піднімається на висоту двох метрів. Якщо обрізання дерев проводити до початку сокоруху, то поверхня зрізів суха і до неї легко пристає замазка, так званий садовий вар, який попереджує виділення соку з рослини (та хто ж ним обробляє рослини?). А при обрізанні під час сокоруху – зріз вологий, тому замазка прилипає погано, відтинається, а із зрізів продовжує капати сік. Таке явище призводить до виснаження дерев. Крім того, сік, який стікає по корі стає живильним середовищем для різних шкідливих мікроорганізмів. Зокрема, тут може поселяється сажковий гриб, через якого поверхня стовбура і гілок стає чорною. При цьому закупорюються продихи кори, порушується газообмін, внаслідок чого дерева виглядають пригніченими. Це може призвести до зниження природньої зимостійкості рослини, або навіть загибелі.
То чому ж так недобросовісно проводиться обрізання дерев? Чи справді працівники такі некомпетентні? Чи може це все добре продуманий та запланований з боку мерії захід? Можливо, дерева спеціально обрізають неправильно і у такі пізні терміни, щоб спровокувати їх загибель? Дерева стікають «кров’ю», а хтось нагріває на цьому руки. А що, деревину можна продати, ділянку звільнити від насаджень, продати її, або здати в оренду, або приватизувати, або щось побудувати. Тут варіантів безліч. Як завжди, запитань у народу до влади є багато, а от чи доб’ємося правди – не факт.
