Днями Зеленський оголосив, що до листопада він презентує мирний план для України. Він і його «п’ять-шість» протермінованих менеджерів роблять вигляд, що співпрацюють, як з командою Трампа, так й з командою Байдена-Гарріс, та розраховують на те, якщо переможе Трамп – буде один план, а якщо переможе Гарріс – інший. По їхньому, це логічно. Але цим він лише підтвердив реальність – українського плану у Зеленського немає.
Спочатку Зе «помітив» саму територію «плану», обізвавши «формулою Зеленського» – прагнення і боротьбу українського народу за перемогу. Потрібний українцям по-духу український план перемоги, він обізвав власним найменням і думав, що може цією абстракцією маніпулювати світом так, як Україною. Не пішло. Партнери почали вимагати звіт по грошам і зброї. Тоді про цю, так звану, формулу забув і він, бо його «подільник» уже сфотографувався з світовими лідерами, а інше потребувало відповідальності перед країною. Сьогодні, зависнувши між «пекельною парою: прокурор і злочинець» – Гарріс і Трамп, він розписався у втраті не тільки ним, але й українською державою, своєї політичної суб’єктності.
Ті нісенітниці, які несе артист з Банкової, сприйняти раціонально дуже неможливо. Насправді, вихідні дані достатньо важкі для перемоги. Московити продовжують поступово просуватися по всій лінії фронту. Енергетика України у важкому стані. Економіка, особливо, з майбутніми підняттями податків, у напівсвідомому стані. Соціальний захист після підняття тарифів взагалі зникає. Прагнути перемовин з такими вихідними даними – це заздалегідь наражати себе на недопустимі втрати.
У той же час, не все так добре і на московіі. Якщо аналізувати звіт керівника центробанку московії, то на сьогоднішній день, економіка там перейшла в стан стагнації з потенціалом на спад і структурну руйнацію. По виробництву московити досягли піку ще пів року тому. Їх ВПК стратегічно сильнішим вже не стане. По інфляції – рівень зашкалює. Піднята ставка рефінансування до 18%, це значить, що діючі кредити будуть не менші, чим під 21%, що фактично не дасть можливість здійснити капіталовкладення.
Окрім того, відсутність торгів на московській біржі доларом, євро, швейцарським франком, примусило московію «юанізуватись». Але й ключові банки Китаю також підходять до заборони торгівлі юанями на московських біржах. Фактично, москвинам доводиться купувати юані або у Гонконгу або на Тайвані, що здорожує товари, які імпортуються і здешевлює товари, які експортуються, а це мінімізація валютних надходжень для закупівлі зброї.
Ситуація на фронті. Звичайно, поступ і захват українських територій московитими продовжується. Але вони платять за це неймовірно високу ціну. Ймовірно, Сирський вибрав концепцію «перемелювання» живої сили ворога. І вже сьогодні, щоб поповнювати армію на росії, мер москви підняв так звані «підйомні» до 22 тис. доларів.
Я чітко усвідомлюю, наскільки важко українцям. Ми втрачаємо найкращих своїх синів і доньок. Неймовірно важко виживати під час великої війни. Але для того, щоб перемогти, нам потрібно витримати, перетерпіти. Якщо оці тенденції збережуться, то можемо очікувати достатньо серйозні успіхи України на фронтах у зрозумілому часі.
Це бачать наші партнери і тому, жодних посилів до перемовим з «падаючим людожером» не пропонують, а навпаки збільшують допомогу. Ті 50 млрд. дол. кредиту, які виділяються під заставу заарештованих кацапських грошей, мають бути достатніми для виплати всіх соціальних і військових платежів. Воєнна допомога, як мінімум, зменшуватися не буде так, як виробництво зброї у Європі і США зростає. Єдине, що ми маємо вимагати від протермінованого Зе – Єрмака – це виконання домашнього завдання.
Три речі, які важливо врахувати під час ведення війни: ціннісні партнери, які підтримують Україну, стан економіки і мобілізації на московії, домашнє завдання для України. Утвердження національної демократії, звітності влади, поновлення кваліфікації державних інституцій, – це шлях до збільшення підтримки західних партнерів.
Я далекий від думки, що протермінований Зе-Єрмак зміняться.
Але, на крайній випадок, вони не будуть здійснювати дії, які приведуть до поразки України. Ми не маємо ловитися на маніпуляції, які йдуть з Банкової про те, що наші дії не впливають не перемогу. Нам не потрібно ловитися на гачок, що від нас нічого не залежить, нам потрібно усвідомити, що кожен повинен пройти свій відрізок шляху. Українська нація повинна битися не тільки на фронті, але й наводити лад всередині країни. Це однозначно, збільшить підтримку західних партнерів і примусить московію капітулювати.
Вірю, що українець по-духу спроможний на план перемоги для себе і для України. А це приведе нас до наведення порядку у політичному і державотворчому процесі загалом. Можливо, і в Україні повториться американський сценарій: «прокурор проти злочинця». Поміркуємо, потім, і переможемо.
Павло Жебрівський
Обговорення