Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області частково задовольнила апеляційні скарги Анатолія Г., його сина Іллі Г. та їхнього захисника.
Бучацьким районним судом їх визнано винними у незаконному позбавленні волі людини (ч. 2 ст. 146 КК України) та засуджено відповідно до 3-ох і 2-ох з половиною років позбавлення волі й сплати на користь потерпілої 25 тис. грн. моральної шкоди.
Як повідомляють у відомстві, згідно з вироком суду, наприкінці листопада 2015 року пізно вночі, діючи за попередньою змовою, батько з сином на власному автомобілі під’їхали до одного з барів м. Бучач, де працювала потерпіла Марія Л. Дочекавшись, коли вона після роботи попрямує додому, вдягнули на голови балаклави, вийшли з машини та, застосувавши фізичну силу, посадили її на заднє сидіння авто. Після цього син сів за кермо, а батько – поруч із потерпілою та поїхали. По дорозі з метою її дезорієнтації Анатолій Г. вдягнув на голову Марії Л. целофановий пакет, а руки обмотав скотчем.
У дворі власного будинку обвинувачені силоміць завели жінку в підвал, змусили сісти на стілець і зв’язали ноги скотчем. Після цього 52-річний Анатолій Г. разом із 29-річним сином Іллею почали вимагати від неї зізнатись у крадіжці грошей, погрожуючи фізичною розправою їй та її близьким.
Приблизно через 2 години Марію Л. знову посадили в автомобіль, привезли до автозаправки неподалік місцевого цукрового заводу та відпустили. Про своє викрадення потерпіла одразу повідомила знайомому, а той викликав поліцію.
Допитаний у суді, обвинувачений Анатолій Г. зізнався, що умисел на незаконне позбавлення волі офіціантки виник у нього, оскільки вважав, що Марія Л. заволоділа його коштами у сумі приблизно 50 тис. доларів США, коли він відпочивав у барі, і сподівався таким чином добитися від неї зізнання та повернути гроші. Для здійснення плану і залучив сина.
У поданих апеляційних скаргах обвинувачені та їхній захисник просили пом’якшити вирок суду першої інстанції та не позбавляти їх волі. А також частково задовольнити цивільний позов, стягнувши з них на користь потерпілої 2 тис. грн. моральної шкоди.
Перевіривши матеріали справи та поясненнями сторін у межах наданих суду апеляційної інстанції повноважень, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги обвинувачених Г—ів підлягають частковому задоволенні у частині зменшення обсягу завданої шкоди. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
