Самоізоляція та карантин — час, коли ми 24/7 знаходимося в одному приміщенні зі своєю родиною. Також це час, коли люди, які зазнають домашнього насильства, перебувають поруч з кривдником постійно, фактично не маючи змоги залишити своє помешкання, пише на своїй сторінці медик Уляна Супрун. Спалахи насильства в сім’ях зараз збільшилися по всьому світу.
В Україні кількість звернень щодо домашнього насильства зросла майже вдвічі у перший місяць карантину, у порівнянні з попередніми місяцями, повідомляє ГО “Ла Страда-Україна”. https://bit.ly/3d8jH2I Зокрема, тут вказують, що сьогодні від домашнього насильства часто страждають сім’ї заробітчан, що повернулися з-за кордону.
Тенденцію до зростання кількості випадків насильства можна було б пояснити тим, що ми сидимо в чотирьох стінах, маємо додатковий стрес через вимушену соціальну ізоляцію і неможливість бачитися з друзями та близькими, як раніше. Можна було б, але ні. Адже ніщо не може виправдати насильства.
➡ Як саме карантин підвищує ризики домашнього насилля?
Загалом, кожна третя жінка або дівчинка хоча б раз у житті стає жертвою фізичного або сексуального насильства. І найчастіше насильство здійснює партнер. https://bit.ly/3dbiTtX Також від насильства можуть потерпати діти, чоловіки та люди літнього віку.
Насильство може мати різні прояви: побиття, примус до сексу чи зґвалтування, психологічний тиск, наприклад, заборона працювати чи мати власне життя поза родиною, переслідування та домагання, сексуальна експлуатація.
Пандемія, з якою зараз стикнувся весь світ, закрила багатьох у домівках разом з людьми, що можуть вчиняти насильство. Вдома ситуація може бути напруженою і через фінансові труднощі, вживання алкоголю, постійну присутність членів родини у квартирі та брак можливості жити у звичному ритмі свого життя, немає повноцінної змоги вийти на вулицю, відволіктися, зустрітися з друзями. Через це між людиною, що вчиняє насильство, та її жертвою зникли бар’єри.
Ті, хто схильні вчиняти насильство, можуть використовувати ситуацію з карантином на свою користь: збільшувати свою владу та контроль, аби обмежити доступ як до матеріальних, так і до соціальних благ. Зокрема, унеможливити пересування, використання продуктів першої необхідності тощо.
Також вони можуть обмежувати своїх жертв у спілкуванні, підтримці та в доступі до психологічної допомоги від близьких людей та фахівців. У людей, які потерпають від домашнього насильства, зникла можливість бачитися з тими людьми, які могли раніше підтримати їх, а подзвонити їм та поговорити про проблему часом неможливо.
ВООЗ підготувала документ про насилля над жінками під час пандемії https://bit.ly/2VShrXy Окрім всього, там є і поради щодо того, як може діяти уряд, система охорони здоров’я та громадські організації.
➡ Що робити, якщо ви переживаєте домашнє насильство?
◾ Будьте свідомі того, що соціальна ізоляція може вплинути на психологічний стан вашої родини та/або вашого партнера. Ніхто не винен у тому, що через пандемію COVID-19 ми певний час мусимо жити в нових реаліях.
◾ Зменшіть джерела стресу. Читайте новини лише на офіційних джерелах, не витрачайте на це заняття цілий день. Підтримуйте зв’язки з рідними та близькими, які можуть вас вислухати та підтримати (як морально, так і практично).
◾ Візьміть під контроль те, що можете контролювати. Дотримуйтеся “докарантинного” графіку дня настільки, наскільки це можливо. Займайтеся спортом та спіть достатньо.
◾ Якщо ви знаєте, що насильство може вчинятися у стані алкогольного сп’яніння, позбавтеся алкоголю вдома.
◾ Складіть план безпеки у разі посилення домашнього насильства. Тримайте документи, гроші та речі першої потреби в одному місці. Переконайтеся в тому, що маєте до кого звернутися з проханням по допомогу та знаєте, як можете вийти з дому у разі небезпеки.
◾ Зберіть необхідну інформацію про “гарячі” лінії з протидії домашнього насильства, найближчі відділки поліції, притулки та служби підтримки. Переконайтеся, щоб ваш партнер або члени сім’ї не знали про вашу схованку.
➡ Як кожен із нас може допомогти у випадку вчинення насильства:
◾ Не мовчати, якщо ви або ваші близькі стали жертвами насильства. Говорити про це не соромно, а потрібно. Покроковий план дій тут: http://bit.ly/37CpfR6
◾ Підтримувати людей, які стали жертвами насильства — за потреби надавати психологічну, матеріальну та юридичну допомогу. Зрештою, щонайменше допомогти знайти контакти притулку для жертв насильства або поговорити з людиною, аби вона не мовчала, запропонувати план дій.
◾Важливо подбати про дітей, якщо вони стали жертвами чи свідками домашнього насильства. Страх та інші емоції, які переживає дитина, можуть відгукнутися серйозними проблемами з психікою, із соціальними навичками та негативно вплинути на стосунки дитини з іншими людьми в майбутньому. З дитиною обов’язково має попрацювати психолог, аби допомогти пережити та переосмислити цей травматичний досвід.
➡ Куди звертатися у разі вчинення насильства?
◾ 102 — Національна поліція України
◾ 1547 — Урядова лінія з протидії домашньому насильству (працює у тестовому режимі)
◾ 0 800 500 335 (безкоштовний номер для стаціонарного телефона) / 116 123 (безкоштовно з мобільного) — Національна “гаряча” лінія з протидії домашньому насильству
◾ 0 800 500 225 / 116 111 — Національна “дитяча” гаряча лінія
◾ 0 800 213 100 — Єдиний контакт центр системи безоплатної правової допомоги
Якщо ви чуєте, що ваші сусіди гучно сваряться і сварка переходить у насильство, зателефонуйте в поліцію. Людина, яка потерпає від насильства, не завжди може або готова викликати поліцію самостійно.
Не варто вважати, що це не ваша справа, а родина розбереться сама. Дуже часто людина, над якою вчиняють насильство, боїться чи соромиться це визнати і готова навіть терпіти. Так не має бути.
