Вересень 2024 року став трагічним місяцем для Вишнівецької територіальної громади. Два її жителі – Ярослав Коваль та Віталій Болтик – віддали свої життя, захищаючи Україну від російської агресії. Їхня загибель стала важким ударом для родин, друзів та всієї громади.
Герой із Кинахівців
11 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання у Волноваському районі Донецької області загинув Ярослав Богданович Коваль. Народжений 14 серпня 1974 року в селі Кинахівці, Ярослав був відданим захисником України.
Попри поранення, отримане раніше, Ярослав повернувся на фронт. Його рішучість захищати Батьківщину була непохитною, навіть коли онуки благали його не повертатися на війну. Ярослав залишив після себе дружину, доньку та онуків.
Втрата воїна з Полян
Трагічна звістка про ще одного загиблого захисника надійшла до громади цього ж тижня. Віталій Сергійович Болтик, житель села Поляни, народжений 11 березня 1987 року, загинув у Куп’янському районі Харківської області.
Віталій, який мав звання старшого солдата, вже мав досвід участі в АТО. З початком повномасштабного вторгнення він знову став на захист України. З 6 вересня 2024 року Віталій вважався зниклим безвісти, поки не надійшло підтвердження його загибелі.
Громада в скорботі
Вишнівецька громада оголосила дні жалоби на честь загиблих героїв. 14 та 15 вересня були днями жалоби за Ярославом Ковалем, а 16 та 17 вересня – за Віталієм Болтиком.
Громада організувала гідні проводи для обох захисників. Жителі зустрічали траурні кортежі на трасі М-19, проводжали їх через майдан Шевченка у Вишнівці, а потім до рідних сіл загиблих. Панахиди та чини похорону відбулися у місцевих церквах, де громада мала можливість віддати останню шану своїм героям.
Втрата кожного захисника – це непоправна трагедія для всієї України. Ярослав Коваль та Віталій Болтик назавжди залишаться в пам’яті Вишнівецької громади як герої, що віддали життя за свободу та незалежність своєї країни.
