“Десь тиждень тому прийшов додому голова сільської ради та приніс повістку, – розповідає “Тернополянам” Петро Петрик, інвалід першої групи, який уже 16 років пересувається на колясці через травму на мотоциклі, 37-річний житель села Чехів. – Я взяв ту повістку та поїхав з братом у Монастириськ у військкомат, там я був на колясці, ну як завжди, останніх 16 років, показав їм посвідчення інваліда першої групи, видане мені довічно, але мені сказали проходити ВЛК. Я поїхав з братом у лікарню в Монастириськах і невропатолог дає направлення в Тернопіль на обстеження. Ви мене вибачте, я 16 років на колясці, маю посвідчення, мама хвора раком, приймає хімію, у мене немає ні фізичної, ні матеріальної можливості їздити у Тернопіль на комісії”.
Викликали у військкомат у Монастириськах і 55-річного жителя села Чехів, інваліда першої групи, який все життя на гемодіалізі, а останні роки по три рази в тиждень їздить у лікарню на очищення крові.
“Мені подзвонив староста і сказав, що мені треба з’явитися у військкомат у Монастириськах, я приїхав до них, мені до речі повістку не дали, а сказали на військкоматі проходити комісію, я за день пройшов декілька лікарів, далі фізично розумієте не можу піднятися на другий поверх тієї лікарні. Та з мене лікарі там сміялися, коли я ходив по кабінетах, мовляв, що я тут роблю. Лишив я їм ту пачку паперів і поїхав додому, – відзначив Захарій Халуп’як, житель села Чехів, інвалід першої групи. – Я три рази в тиждень їжджу у Бучач на гемодіаліз, я маю посвідчення інваліда першої групи, мене всі в селі знають, чому я маю проходити якісь комісії?!”.
Нижче світлини повістки 37-річного Петра Петрика із села Чехів та його інвалідне посвідчення першої групи видане довічно.
