Факти пияцтва серед військовослужбовців є, як би хтось не хотів їх приховати. Кадрові офіцери говорять, що це – соціальна проблема всіх українців. А можливо, вона виникла через відсутність дисципліни? – запитує “20 хвилин”.
У світлі останніх подій у нашій країні про військових, напевне, варто говорити лише позитивно. Саме вони борються за нашу свободу та мир. Утім, важко втримати в мішку те, що туди просто не влазить. Проблема алкоголізму реальна. Під час брифінгів та прес-конференцій представники Міноборони неодноразово наголошували, що кожна шоста «небойова втрата» серед українських військових – наслідок надмірного вживання спиртного. Узяти для прикладу хоча б нещодавній випадок – ДТП у Костянтинівці, скоєне за участю військових напідпитку. Трагічні наслідки – яскрава ілюстрація того, до чого призводить халатне ставлення до своїх обов’язків. Відсутність ротацій, важкий психологічний стан бійців, некваліфікований командирський склад – можливо, це стає причиною активних гулянок. Щоправда, пияцтво серед тих, хто перебуває на передовій, не таке масштабне, як серед тих, хто залишився у військових частинах і чекає свого «зіркового» часу.
«П’яні військові – запеклі вороги»
Командир батареї, капітан Олександр (прізвище не називаємо з етичних міркувань – прим. авт.), який від початку проведення АТО постійно перебуває на передовій, зізнається, що саме п’яні військовослужбовці – запеклі вороги на війні.
– Найбільше алкоголіків – серед мобілізованих, кадрові офіцери більше звикли до дисципліни, – каже він. – Частина мобілізованих – адекватні люди, які готові виконувати свій громадянський обов’язок. Але серед них є такий контингент, яким чхати на те, що довкола. Головне, аби було що в чарку налити. На них не можна розраховувати. У зоні АТО ми намагаємося з ними боротися, перевиховувати. Але робити це потрібно ще тоді, коли проходять навчання у військових частинах. На передовій немає часу на виховну роботу.
До слова, у редакцію «RIA плюс» неодноразово зверталися звичайні тернополяни, які навіть приносили відео, де чоловіки у камуфляжі нерівною ходою йдуть проїжджою частиною вулиці Бродівської. Кілька разів працівники редакції на власні очі бачили біля військової частини чоловіків у формі, які ледве трималися на ногах, а від них йшов такий перегар, наче вони каністру горілки випили.
Віднедавна на території колишньої 11-ї Окремої гвардійської артилерійської бригади дислокується не тільки батальйон територіальної оборони «Збруч», а ще й 44-та Окрема артилерійська бригада. Тому точно визначити, хто грішить, важко. Не один раз ми зверталися до в. о. командира 44-ї бригади Олега Лісового з проханням вирішити проблему. Той казав, що у відрядженні і не володіє ситуацією. Через власні джерела інформації ми дізналися, що серед тих осіб, які тинялися вулицями в неадекватному стані, були як бійці бригади, так і «Збруча».
«Таких людей треба лікувати»
Заступник командира 44-ї Окремої артилерійської бригади для роботи з особовим складом Олександр Рудик наголошує, що проблема пияцтва не стільки армійська, як соціальна. Вона, на жаль, зачіпає не тільки військових, а й українців загалом.
За словами пана Рудика, місцева Військова служба правопорядку (далі ВСП – прим. авт.) склала орієнтовно 10 протоколів про зловживання спиртними напоями військовослужбовцями бригади.
– До всіх ми застосовуємо заходи дисциплінарного та матеріального впливу, – розповідає військовослужбовець. – Нещодавно Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладання обов’язків на особливий період (№1762).
Запроваджено відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника), недбале ставлення до військової служби, порушення правил несення бойового чергування, порушення правил несення прикордонної служби, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями. Командирам надали право складати адмінпротоколи.
Утім, заступник командира частини сумнівається, що це суттєво допоможе вирішити проблему. Адже деяким призовникам потрібне не покарання, а лікування.
– Якість відбору мобілізованих дуже низька, тому ми просто виявилися заручниками ситуації, – каже він. – Замість того, щоб виконувати поставлені завдання, ми мусимо перевиховувати тих, хто ласий до чарки. На жаль, це – соціальна проблема нашого народу. Ми проводимо виховну роботу, спілкуємось із військовослужбовцями, залучаємо священиків та психотерапевтів. Деколи навіть листи рідним пишемо, щоб мобілізованому було соромно.
Співрозмовник наголошує, що більшість особового складу – нормальні, адекватні люди. Але є одиниці, які, на жаль, не байдужі до спиртного.
– Бійці нашої військової частини успішно несуть службу у зоні АТО, багато з них мають державні відзнаки за проявлений героїзм, – каже він. – Але через кількох страждають усі…
У «Збручі» є постійні «зальотчики»
Гірша ситуація з пияцтвом – у батальйоні тероборони «Збруч». Бійці цього підрозділу постійно потрапляють у поле зору ВСП.
Наразі у батальйоні служить 41 чоловік. Частина з них, за словами офіцера, – ті, кого повернули зі Сходу за порушення військової дисципліни. Щодо окремих осіб відкрили кримінальні провадження за невиконання наказу, самовільне відлучення з військової частини тощо.
– Є «зальотчики», які постійно вживають спиртні напої, – розповідає пан Гуменний. – До таких осіб командир батальйону може застосувати дисциплінарне покарання, позбавити премії.
Віталій Гуменний додає, що залишився сам із особовим складом. Він намагається проводити виховну, роз’яснювальну роботу серед бійців. Та це не завжди дає потрібний результат.
– Замість бойової підготовки займаюся перевихованням мобілізованих, – наголошує він. – Як тільки бачу, що хтось уже неадекватний, разом із працівниками ВСП веземо його в наркодиспансер для того, щоб точно визначити, чи є у крові військовослужбовця алкоголь.
Чому одні військові по півроку чекають на ротацію, живуть в окопах і щодня недосипають, а інші, ті, хто у мирних умовах, ганьблять честь мундира?
До слова, усі бійці батальйону «Збруч» отримують зарплати. У середньому заробіток становить 2500 грн. До того ж бійці харчуються державним коштом у їдальні та забезпечені житлом. Невже цього недостатньо? Заступник командира знаходить цьому своє пояснення.
Служать навіть із туберкульозом
– Люди, які залишилися у батальйоні, охороняють територію та чергують на об’єкті, – каже він. – Можливо, проблема виникла через бездіяльність. До того ж, деякі бійці взагалі не мали б служити. У мене є висновки лікарської комісії про те, що вони обмежено придатні за станом здоров’я. В одного з них, приміром, вага тіла понад 150 кг. Як він може служити? А проти нього порушили кримінальну справу за відмову виконувати наказ. В одного відсутня селезінка. Є навіть такі, що мають туберкульоз. Як вони служитимуть? Як узагалі їх могли мобілізувати? І що тепер з ними робити? Я готую рапорти про їхнє звільнення з батальйону. Але рішення приймає командир.
Поспілкуватися з начальником Тернопільського зонального відділення ВСП полковником Михайлом Зозуляком нам не вдалося. Він відмовився коментувати, чим займається їхня структура та які заходи вживає. На питання, чому вулицями ходять військовослужбовці напідпитку і куди дивляться працівники ВСП, полковник також нічого не відповів.
Натомість на інфозапит в. о. начальника управління преси та інформації Міноборони Олександр Мотузяник відповів: «У разі виявлення громадянами фактів розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених місцях або появи військовослужбовців у громадських місцях у п’яному вигляді необхідно повідомити про зазначене в орган управління Військової служби правопорядку в гарнізоні або структурний підрозділ Міністерства внутрішніх справ України».
Щодо міри покарання за вживання спиртного під час несення служби, то полковник Олександр Мотузяник додав: «Це може бути адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті до 10 діб».
