Залізці (до 1992 – Заложці, пол. Załoźce, нім. Saliszi) – селище міського типу Тернопільського району на півночі від обласного центру. 1516 року Залізці отримали статус міста, 1520 року – Магдебурзьке право). На правому березі річки Серет знаходяться Старі Залізці, на лівобережжі – Нові Залізці, хоча адміністративно – це один населений пункт. У 1939–1941 роках та у 1944–1962 роках – райцентр Тернопільської області УРСР. Пізніше – центр селищної ради. Нині – адмінцентр Залозецької селищної громади. Містечко на всю Україну й далеко поза її межами відоме своїми ставом і джерелом, на території селища також є древній замок із своєю цікавою історією та легендами, а також сакральні пам’ятки і бункер командного центру Австро-угорської цісарської армії.
Залозецький замок
Замок збудований у 1516 році власником Залозецьких земель Мартином Каменецьким. Твердиня чотирикутної форми із чотирма баштами-бастіонами з підйомним мостом, перекинутим через рів з водою. Житлові будівлі розташовувались вздовж периметру стін – північної і південної. У північній частині був 2-поверховий палац. У північно-західній частині розташовувалися двоярусні каземати з арочним проїздом головних воріт по центральній осі фасаду та кутовою, неправильною в плані, п’ятигранною баштою. В’їзна брама була оздоблена білокам’яним порталом з рустованих пілястр. Замок модернізований Констянтином Вишневецьким в І пол. XVІI ст. та перетворений в палацову резиденцію Юзефа Потоцькогоу XVІІI ст. У ХІХ нові власники перетворюють замок на фабрику сукна та броварню. Замок сильно постраждав під час артилерійських обстрілів в період Першої світової війни. Після чого твердиня поступово починає перетворюватися в руїну. З цього замку в 1603 році Лжедмитрій І за підтримки короля Сіґізмунда ІІІ Вази та власника замку, князя Констянтина Вишневецького, готував похід на Москву. Із замком пов’язана цікава легенда: «Влітку 1675 року замок взяли в облогу турки та татари. Після двох невдалих спроб взяти замок приступом вирішили поворожити. Мовляв, як Аллах скаже – так і буде. Для ворожби піймали чорну курку, її завданням було визначити, в який бік потрібно рухатись війську. Курка побігла туди, звідки її принесли: в турецький табір. Це сприйняли як знак до відступу – і облога була знята».
Костел св. Антонія
Будівництво храму пов’язано із заснуванням римо-католицької парафії в Залізцях Ядвігою Каменецькою у 1511 році. За 1547 рік є відомості про пожертви на будівництво костелу Яном Каменецьким. Чи був костел в той час вже мурований, невідомо. В архівних матеріалах згадується, що в 1613 році князь Констянтин Вишневецький будує новий костел у Залізцях, але це радше була перебудова старого, який у 1639 році консервував Ян Замойський, про що був запис на мармурній таблиці в середині костелу. В той час костел став родинною усипальницею для Вишневецьких. Тут у родинній крипті знайшли свій спочинок Єжи Вишневецький, каштелян київський (1618 р.), Януш Вишневецький, коронний конюший (1636 р.), а в 1641 році тут відбувся подвійний похорон князя Констянтина Вишневецького і його сина Юрія. Після перебудови Вишневецьким, костел набув ренесансових рис із поєднанням елементів пізньої готики. Барокового стилю костел вже набуває під час перебудови Юзефа Потоцького в 1730 році. З ревізії костелу ХІХ ст. відомо, що тут було п’ять вівтарів. Центральний вівтар містив образ Діви Марії та святого Апостола Якоба. У правій каплиці було два вівтарі із образами Святої Трійці та Яна Непомуцького, у лівій каплиці – два вівтарі із образами святого Антонія та Розп’яття Христового. Костел суттєво постраждав від артобстрілів в часи Першої та Другої світових воєн. У 1950-х рр. з костелу було демонтовано аварійний дах, з того часу він почав перетворюватися в руїну.
Покровська церква і дзвіниця
Зведена в 1740 році, як костел. У другій половині XIX ст. над нефом зведений декоративний розділ, а бічні фасади увінчані щипцями. Дзвіниця розташована на південь від церкви, є архітектурним твором в стилі пізнього бароко. Складається з 4-х пілонів, об’єднаних арками і несучих антаблементів з фігурним фронтоном, завершеним сегментним зламом багатопрофільного карнизу. Церква Пресвятої Трійці Греко-католицьку церкву Пресвятої Трійці було зведено у Старих Залізцях на початку ХХ ст. Парох Старих Залізців о. В. Склепкович був головою місцевого осередку товариства «Просвіта». Тепер храм належить УПЦ КП. Костел Непорочного Зачаття Діви Костел після Другої світової війни закрили. У 1994 р. його передали римсько-католицькій громаді. Зараз сюди приїздять для відправ священники з Тернополя.
Одна з перлин Тернопілля
Селище прилягає до мальовничого ставу, який тягнеться аж до с. Чистопади. Раніше водоймище було значно більшим — пролягало від Залозець аж до с. Ратищі. Після невдалої меліорації водних ресурсів цього регіону в середині ХХ століття, площа ставу зменшилась в рази, значні території було заболочено. Однак Залозецький став і зараз залишається одним із найпривабливіших місць для рибальства та відпочинку.
Залозецьке джерело
Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення. Розташоване нижче від дамби ставу біля колишнього кафе «Рибалка». Оголошене об’єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільскої обласної ради від 26. 12. 1983 № 496. Площа — 0,01 га. Під охороною – джерело питної води, цінне у науково пізнавальному, оздоровчому та естетичному значеннях.
Бункер Першої світової війни
У період Першої світової війни (1914-1918 рр.) Залізці – місто на кордоні двох імперій сильно постраждало та було майже повністю зруйноване. Населення евакуювали, а замок отримав серйозні ушкодження. Розташування містечка в прикордонній зоні зумовило будівництво тут та в околицях лінії оборони, яка складалась із системи бункерів, дотів та дзотів. В центральній частині Залізців, неподалік замку і костелу, на території проборства, було влаштовано шпиталь і командний центр Австро-угорської цісарської армії. Зокрема було збудований і бункер на випадок артобстрілів.
Залозецький краєзнавчий музей
Комунальний заклад є наймолодшою структурою сектора культури і туризму громади. У цьому закладі можна оглянути зал археоргії, де представлено артефакти, які характеризують історію Залозецького краю від найдавніших часів. У вітрині зберігаються оригінали гербів із Залозецького замку. Також можна оглянути підвали міської кам’яниці XVIII ст., в яких у 40-60 рр. ХХ ст. діяла тюрма НКВС-КДБ.
Водночас Залозецький краєзнавчий музей є логістичним та інформаційним центром для туристів. Тут можна придбати магнітики, сувенірну продукцію та замовити екскурсію як Залізцями, так і туристичними об’єктами громади. У перспективі тут заплановано ще відкрити і пункт оренди велосипедів, адже музей зараз активно працює над локальними веломаршрутами. Телефон для довідок: 0673694307.
Василь Ільчишин,
директор Залозецького краєзнавчого музею
