За григоріанським календарем свято Купала щорічно святкують в ніч з 6 на 7 липня. За юліанським календарем Купала збігається з днем літнього сонцестояння і припадає у ніч з 23 на 24 червня. Купала – це одне з найстаріших та найбільш самобутніх свят в українській культурі. Воно бере початок ще понад три тисячоліття тому і має міцний звʼязок із язичництвом.
“УП.Життя” разом із кандидатом історичних наук, етнологинею Наталією Громовою розповідає про історію походження Купала, місце у християнстві та значення у наші дні.
Як виникло свято Купала
Про походження свята Купала важко говорити термінологією чи датами. Навряд колись існував такий собі Іван Купало, на честь якого назвали це свято, запевняє ентологиня Наталія Громова. Можливо, такий образ існував у суспільстві того часу, але джерельна база для цього дослідження недостатня.
“Про Купала добре розписано в Густинському літописі, навіть в Іпатіївському та Волинському літописах (у цьому вперше). За Іпатіївським, згадується про поклоніння якомусь міфічному персонажу чи божеству,в честь якого стрибали біля вогнища. Проте, тут важко сказати хто саме це був”, – підкреслює Громова.
Купала бере свій початок ще до приходу християнства, коли люди вірили у те, що без поклоніння стихіям чи їхнім богам не буде благ. Вони вважали: аби зійшло сонце, йшов дощ чи звіявся вітер – потрібні окремі обряди.
Зокрема кожен обряд та купальська традиція заснована саме на тому, аби досягти якогось блага чи врятуватися від нечисті. У цьому етнологиня вбачає чимало відголосів язичництва.
Корені язичництва
Здавна в українському, і в більшості землеробських народів, люди вірили у божества, які сприяли врожайності. З цим повʼязано також багато свят. Зокрема, язичницькі корені мають Зелені свята, Вербна неділя, Масниця, хтось навіть вбачає язичницькі обряди у святкуванні Великодня.
“Вся календарна обрядовість базується, принаймні, у нас українців та в більшості землеробських народів, просто на тому, що сам собою врожай не ростиме. Тобто люди, крім того що вони вкладались реальними діями, робили багато магічних дій і думали, що без них нічого не відбудеться”, – розповідає етнологиня.
Свято Купала було спрямоване на родючість, поклоніння сонцю, а також іншим стихіям, які пов’язані з врожайністю. Воно зародилося у день літнього сонцестояння, коли найдовший день та найкоротша ніч.
Звʼязок з християнством
Після приходу християнства церква намагалася інтерпретувати язичницькі свята і активно їх просувати або ж навпаки заборонити. Щодо Купала, то про це яскраво свідчить історія з назвою свята, коли до неї додали приставку “Івана”.
“В цьому святі настільки мало християнства, що релігія навіть намагалася з ним боротися, – вважає етнологиня. – Проте врешті, як ми бачимо, церквою це свято приурочене Іоану Предтечі”.
Свято Купала має чимало звичаїв та традицій. У цей день дівчата пускають віночки з квітів та трав на воду, молодь скаче через вогнище, купається, прикрашає, а потім знищує дерево, захищається від відьми і, найцікавіше – шукає квітку папороті.
Проте християнська церква таких обрядів не визнає. Православна церква України повʼязала це свято з повістю Миколи Гоголя “Вечір проти Івана Купала”.
“Ще двома століттями раніше це свято ніхто так не називав. Більше того: в принципі не існувало жодного божества, на честь якого могли б назвати ці язичницькі гуляння”, – йдеться у заяві ПЦУ.
Згадки у літописі у церкві вважають “помилкою”. 7 липня (24 червня за юліанським календарем) Православна Церква відзначає Різдво святого пророка Іоана Предтечі і Хрестителя Господнього.
“Насправді ж Різдво Іоана Предтечі та “Івана Купала” – це два зовсім різних свята, християнське та язичницьке, які за примхою історії відзначаються поряд”, – додають у ПЦУ.
Українська греко-католицька церква також вважає, що це свято походить “незрозуміло звідки”, а обряди є повністю язичницькими, і їх потрібно викорінити.
У 2021 році мерія Івано-Франківська взагалі відмовилася від обрядів на свято Купала. Фестиваль “Купальська ніч” вирішили провести як сімейне з акцентом на постать Івана Хрестителя, а традиційні для Купала вогнища та спускання вінків на воду скасували.
Чому свято називають Івана Купала
Краще називати свято без додавання “Івана”. За словами етнологині, це штучне наукове поєднання, в народі свято має лише одну назву – Купала. Приставку “Івана” додали саме після приходу християнства та намагання змінити язичницьке свято.
Також науковці повʼязують цю назву саме з назвою обрядів, зокрема з “купанням”.
Сучасне свято Купала
За словами етнологині, в різних регіонах України ці обряди проводять по-різному. Найменше свято розвинене у карпатському регіоні, а найбільше – на Поліссі та у центральній Україні.
У сучасному світі, за слова Громової, свято втратило своє значення, яке здобуло кілька тисячоліть тому. Зараз людям не потрібно поклонятися стихіям, аби зійшло сонце чи був урожай, хоча є люди, які у це вірять. Здебільшого зараз – це збереження традицій, які заснували наші предки.
