Цибуля таки злетіла на цінових гойдалках. 70 грн за кіло — в супермаркетах Києва. А в магазинах Полтавщини ціни на ріпчасту ще вищі — 80грн/кг. Про це повідомляє Дзеркало тижня, пише agronews.ua.
Каталізатором виступила цибуля. Овоч тримався верхнього ешелону впродовж усього 2022 року, а нині просто б’є рекорди. Додайте сюди відключення світла, генератори, дорогу логістику, заборону на вивезення товару з окремих країн. Що маємо? Цінники. Цибуля — 52. Цибуля — 62. Жовта ріпчаста — 69,90 грн/кг, біла — 65 грн/кг, цибуля «марс» — 68 грн/кг. Хоча зазвичай дорожчі біла та червона цибуля.
У різних куточках країни діапазон цін 53–80 грн/кг. Учасники ринку дискутують, чи триватиме зростання і чи будуть зрештою рекордні 100 грн/кг.
Не повірите, але вже… є. Правда йдеться про шалот — 110 грн/кг, порей — 100 грн/кг, зелена цибуля — 225 грн/кг. Чи то цибуля вирішила наздогнати часник — 100–120 грн/кг? Чи то наздогнати й перегнати Європу? До речі, в Парижі півторакілограмову упаковку цибулі можна купити за 1,5 євро або велику насипом — за 2,5 євро/кг.
Що може зупинити ціни? Відмова населення купувати скажено дорогі овочі. Насамперед ідеться про містян, адже люди в селах мають і буряки, і моркву, і капусту. Врожай у 2022-му таки був добрячий. Очевидно, що сценарій, коли споживач влаштує бойкот ритейлу, малоймовірний. Тож зупинити ціни може велика пропозиція, але найближчі два-три місяці обвалу ринку овочів не буде. Європа сама потерпає від недостатньої пропозиції та зростання цін, адже частина глобальних «чиполіно» теж зіштовхнулися з проблемами.
Планетарна історія
Так, як ми й попереджали, цибуля злетіла вгору в усьому світі. Глобальні ціни сягнули рекордно високого рівня. Зокрема в Нідерландах ціна на жовту цибулю становить 90 центів/кг. Пропозиція на ринку така обмежена, що цибуля маленького розміру, яка зазвичай дешевша, продається за тією ж ціною, що й великі цибулини.
Крім війни в Україні, яка перевернула всі ринки, економіки країн, перекреслила плани та проєкти, є кілька додаткових причин, що сколихнули овочевий світ.
Майже всі основні країни Європи, котрі вирощують цибулю, скорочують площі та переорієнтовуються на інші культури. Виробництво в Європі скоротилося до 6,3 млн тонн. Мінус мільйон тонн цибулі — вельми болісно та відчутно для регіону.
Природні катаклізми (землетруси, циклони), примхи погоди (страшенна засуха та несподівані морози) потягли за собою ембарго. Багато країн забороняли експорт, аби захистити локальні ринки. Зокрема Пакистан, Марокко. На початку року «закрилися» Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Казахстан.
Усі вишикувалися в чергу до тих, хто має товар і ліберальні правила торгівлі.
Ймовірність зростання цін на цибулю найближчими місяцями залишається.
До появи місцевого продукту Україна прямо залежна від імпорту. Складна та дорога логістика з окремих регіонів світу теж має свою частку в непомірно високому ціннику.
Зворотний ефект — граблі
Та й це ще не все. Аналітики вважають, що новий сезон несе чергові потрясіння для торгівлі цибулею. Замість питання, де купити, може виникнути зворотний ефект: усі почнуть перейматися, як продати. Сфокусувати увагу доцільно на найбільших імпортерах. Україна — у списку.
До ворожки не ходи, пересічні громадяни завзято вирощуватимуть цибулю. Вже зараз на ринку спостерігається шалений попит на насіння цієї культури. Продавці з гуртового ринку Львова запевняють, що по цибулю-сіянку до них приїздять із усіх областей.
Пам’ятаєте, як 2019-го Україна завезла 84 тис. тонн ріпчастої, бо ціни в середині квітня підстрибнули до 40 грн/кг? На першому етапі подорожчання ринок жив за рахунок іноземного товару. Потім місцеві фермери обвалили ринок новим урожаєм, і в грудні ціна впала аж до 9 грн/кг.
У 2022 році аграріям у центральних регіонах було не до цибулі. Навесні Харківщина, Дніпропетровщина, Київщина мужньо захищали рідну землю. А ось у 2023-му, зважаючи на відсутність чітких балансів ринку овочів та погану комунікацію між виробниками, ймовірність, що фермери «наступлять на граблі» і знову обвалять ринок, практично 50 на 50. Профільне відомство вже заявило, що цього сезону аграрії розширять площі під овочевими культурами. Курс — на «борщовий набір»…
Щоправда, спочатку доведеться розмінувати землі, на яких планується посів овочевих та баштанних. План першочергового розмінування передбачає обстеження та розмінування 471 тис. га сільгоспземель на території Дніпропетровської, Київської, Миколаївської, Сумської, Харківської, Запорізької, Херсонської, Чернігівської, Черкаської областей. Під овочівництво вже нині активно розміновують 3 тис. га на Миколаївщині.
Міжнародні партнери знову роздають набори для посівної. Львівщина анонсувала, що мотивуватиме фермерів займатися овочами. Обласний бюджет виділив 1,2 мільйона на компенсацію насіння, серед якого цибуля.
Звісно, вирощувати оптимально на півдні: собівартість нижча, та й погода сприятливіша. Але Херсонщина під великим знаком питання, — багато площ поки що не підконтрольні Україні. Чимало полів у прифронтовій зоні так і не розміновані. Тому чекати великих поставок із півдня зарано. Відтак, попри розширення площ, ціни на цибулю низькими точно не будуть, особливо коли погода підведе. Цибуля — овоч вибагливий.
Хто заробив
Як ми й прогнозували восени, першу половину 2023 року внутрішній ринок функціонуватиме за «правилами» імпортерів. Торік Україна змушена була завезти понад 105 тис. тонн цибулі. Безпрецедентна цифра.
Основними постачальниками, у грошовому вираженні, стали Польща (36%), Нідерланди (29,7%), Китай (8,45%). У 2021 році основним постачальником цибулі в Україну були Нідерланди (33%), Китай (22,18%), Польща (10,6%).
Позаторік завезли тільки 23 тис. тонн. А 2020-го Польща не входила навіть у трійку лідерів-постачальників цибулі на український ринок.
Імпорт ріпчастої за два місяці 2023-го сягнув 19 тис. тонн (на 14 млн дол.). Згідно з інформацією Державної митної служби, основний постачальник — Польща (46%).
Подейкують, що польські фермери навесні 2022 року швидко зорієнтувалися серед вибухів, звернули увагу на географію виробництва цибулі в Україні, порахували можливі заробітки і розширили площі. В результаті продажі в Україну зросли вдвічі. Хоча динамічні відвантаження як забезпечили зиск, так і стали одним із чинників подорожчання цибулі на ринках країн Європи.
Обережний оптимізм
Є маленька імовірність того, що ажіотаж навколо цибулі найближчим часом може піти на спад. Країни Центральної Азії розпочинають новий сезон і скасовують рішення про заборону експорту.
Збільшується пропозиція зеленої цибулі і на внутрішньому ринку. Активізація імпорту вкупі з млявою активністю споживачів пригальмовують стрімке подорожчання. У кожного покупця своє уявлення про максимум ціни на ту, від котрої плачуть очі.
Та сильно радіти не варто: в сегменті «овочі» маємо істотну залежність від імпорту, а це — постійна загроза для стабільності цін. Крім того, правило «ера дешевого продовольства закінчилася» продовжує діяти.
