Де тепер вшанувати рідним тих, хто був похований у братській могилі на Микулинецькому цвинтарі? Одну із таких непростих історій оприлюднило видання “20 хвилин“, до якого звернулася дочка солдата, похованого раніше на Микулинецькому цвинтарі.
Про перенесення останків батька, який загинув під час звільнення Тернополя у 1944 році, 84-річна тернополянка Алла Карауш дізналась з газет. Жінка зателефонувала до редакції, журналісти намагались повідомити їй все, що знають про ексгумацію та перепоховання. Зізнаємось, розмова згодом була надто важкою емоційно — літня жінка весь час плакала і обурювалась: чому її ніхто не сповістив про перенесення останків батька? Навіщо їх знову, вже вчетверте переносити з місця на місце. Чому не поцікавились думкою родичів, які, як і вона, докорінно змінили життя та переїхали до нашого міста ще замолоду, аби бути ближче до могили рідних? І де зараз останки батька, які ексгумували ще навесні 2023-го і досі ніде не перепоховали?
Не можна так з померлими…
— Мій батько загинув при звільненні Тернополя, — і вже вчетверте його останки переносять, — Алла Карауш ледь стримувала емоції і сльози. Жінка весь час зупиняла розмову, намагаючись опанувати себе. — Так у нас шанують пам’ять тих, хто поклав своє життя за звільнення нашої землі і Тернополя? Зараз шанують сучасних Героїв, які загинули під час АТО і повномасштабної війни. А через кілька років і їхні останки так само переноситимуть, аби звільнити місце на цвинтарі для когось іншого? Не можна так з померлими. Не можна…
В 1944 році батька пані Алли — Гончарука Лаврентія Ілліча, 1908 року народження, призвали до армії. До цього він партизанив, а коли загарбників вибили, батько пішов на фронт, пригадує жінка. Чоловікові пропонували іншу службу, мовляв, ви ж підете на вірну смерть. Але його рішення було остаточним. У боях за залізничну станцію навесні 1944 року він загинув.
— Спочатку його поховали десь в селі поблизу Тернополя, потім могилу перенесли на вул. Острозького, згодом — на Микулинецьке кладовище, — поділилась пані Алла. — Там був пам’ятник, брус, їх було 5 чоловік в одній могилі. Зараз ці могили буквально викидають і роблять пантеон. Вчетверте прах мого батька перекидають!!!
Не знають, де останки
Саме через могилу батька у Тернополі пані Алла, попри направлення до столиці після закінчення ВУЗу, обрала Тернопіль. Тут вона пропрацювала 60 років.
В жінки зараз проблеми зі здоров’ям, тому у поминальний день, 1 листопада, на могилу до тестя пішов чоловік пані Алли, Михайло Корніцький. Каже, тоді залишився один ряд могил загиблих у Другій світовій війні, поруч із пантеоном.
Чи досі останки родича покояться на Микулинецькому цвинтарі, чи їх вже перенесли невідомо куди — жінка не знає.
— Йде трактор, знімає плити. Недобре… Це ж теж пам’ять, — каже Михайло Корніцький. — І молодих хлопців дуже шкода, які зараз гинуть. Але для чого ж останки інших зачіпати? Де зараз ці останки? Де їх зберігатимуть? Коли перепоховають на Довжанці, як пишуть у газетах? Коли побудують новий пам’ятник? Навіщо було прах загиблих зачіпати, поки все не підготували і немає куди переносити? Тут запитань набагато більше, аніж відповідей.
Чоловік каже, що телефонував, аби дізнатись про перепоховання родича, у Дім печалі, там відповіли, що нічого не знають і не можуть сказати.
— Мій батько теж загинув досить молодим — у 47 років, — продовжує пані Алла. —А зараз просто поглумились над його останками і з його пам’яті. Так болить… Вчетверте переносять. Я колись була в Угорщині і потрапила на цвинтар, де поховані наші солдати. Маленький горбик, травичка, табличка. Все чисто, акуратно — і ніхто їх ніде не переносить, а шанують. Тоді я плакала на тих могилах. А тепер і сліз замало…
Питання облаштування пантеону Героїв на Микулинецькому цвинтарі підняли після початку повномасштабного вторгнення, каже керівник СКП «Ритуальна служба» Сергій Тлумацький. І продовжує: подібні пантеони є майже у всіх містах України. І майже всюди для їхнього облаштування ексгумували і переносили останки воїнів Другої світової війни. І Тернопіль не є винятком.
Останки заскладовані
У березні у міській раді повідомили, що меморіальний радянський комплекс перенесуть на міське кладовище біля села Довжанка. Також ексгумують останки радянських солдат. Їх перепоховають.
— Для пантеону треба було розширити площу, тому на початку березня виконком ухвалив рішення про перенесення останків — і воно було оприлюднене на сайті міськради, — коментує Сергій Тлумацький. — Останки перенесуть на міське кладовище на вул. Петра Батьківського в м. Тернополі, у 13 мікрорайоні (в народі називають у Довжанці — прим. авт.).
Туди вже перенесли пам’ятні знаки, а самі останки загиблих під час Другої світової війни зараз заскладовані — їх перепоховають у 2024 році, — каже Сергій Тлумацький.
— Є проєкт затверджений, про перезахоронення, для цього виділені на початку кладовища місця, — попри дорогу направо, — каже Сергій Тлумацький. — Це все було оприлюднене на сайті міськради, писали ЗМІ. А інформації про родичів у нас немає, тому не сповіщали окремо нікого. Проте зазначу: всі роботи, ексгумацію, проводили згідно із дозволом Міністерства інфраструктури.
Коли на Довжанці перепоховають останки загиблих, там буде пам’ятник-солдат, плити — ідентично, як було на Микулинецькому цвинтарі, тільки зміниться місце. Але якщо на Микулинецькій були поховані в хаотичному порядку, на вул. Петра Батьківського все впорядкують, як належить.
— Дослідження з ексгумації виконували фахівці комунального підприємства «Доля» Львівської облради, — повідомив Сергій Тлумацький. — Ексгумацією займаються спеціальні підприємства, які для цього мають ліцензію. Був проведений тендер на 1 млн 100 тис грн, виграла львівське КП. Це кошти з міського бюджету. За ці гроші мають провести ексгумацію, перевезення на нову ділянку для перепоховання. Загалом там виявили останки 615 осіб. Проводили пошукові дослідження, всього проведено 11 розкопів. Загальна площа 583, 5 кв. м.
