Історія Молотківської трагедії — одна з найкривавіших сторінок Тернопільщини часів Другої світової війни. Нові свідчення, оприлюднені спільнотою «Лановецький меморіал», відкривають маловідомі факти про перепоховання жертв розправи на цвинтарі в сусідніх Шушківцях.
Таємниця Шушковецького перепоховання
Наприкінці 1970-х років, під час зведення величного Меморіалу в Молоткові, постало питання перенесення окремих могил. Сини Ганни Романюк (Рачук), Василь та Іван, поділилися родинною історією про те, як їхня мати вирішила перепоховати прах свого батька, Юрія Рачука, на цвинтарі в Шушківцях.
Під час розкопок могили у Молоткові відкрилася неочікувана подробиця: в одній могилі виявили останки одразу двох людей. Хто був другою жертвою — достеменно невідомо, проте тепер обоє спочивають під спільним надгробком у Шушківцях. На плиті викарбувано: «Рачук Юрій Іванович вбитий 29.04.1943 р. в чорний день молотківської трагедії. Пам’ять від дітей та онуків».
Врятовані дивом: історії виживання
Трагедія 29 квітня 1943 року забрала життя сотень людей, але членам родини Рачуків вдалося вижити завдяки випадковості та неймовірній витримці:
Ганна Рачук (1929 р.н.): у день трагедії дівчинка перебувала в Шушківцях у рідної сестри, що врятувало їй життя.
Іван Рачук: хлопець заховався у льосі за великою діжкою. Коли карателі проводили «контрольні черги» по можливих схованках, кулі влучили в діжку, не зачепивши дитину.
Олекса Рачук: разом із групою молоді він цілий день провів у ставку. Щоразу, коли наближалися німці, люди занурювалися з головою у воду, дихаючи через очеретини. Через багатогодинне переохолодження Олекса захворів на туберкульоз, але вижив завдяки тривалому лікуванню, яким опікувалася тітка Параска.
Поховання 1943 року: свідчення очевидців
Окрім перепохованого Юрія Рачука, на Шушковецькому цвинтарі є й оригінальне поховання часів війни. Це могила Катерини Рачук (Бойчук) та її маленької донечки Галі. Їхні тіла відразу після трагедії перевезла з Молоткова сестра загиблої, Параска Бойчук.
Цей факт підтверджується унікальною світлиною похорону 1943 року, яка збереглася в книзі-путівнику «Біль і пам’ять Молоткова» (автори І. Г. та Б. І. Мельничуки). Ці свідчення допомагають точніше ідентифікувати місця спочинку жертв трагедії, що розсіяні по навколишніх селах.
Читайте також: Повернення пам’яті: у Пужниках розпочнуть другий етап пошуку жертв війни
Повернення пам’яті: у Пужниках розпочнуть другий етап пошуку жертв війни
