Вигнання біса із молодої людини, яка мала німого духа, відбулося згідно євангельської хронології відразу після Преображення Ісуса Христа на Фаворській горі. Учні Спасителя бачать, як Він, зійшовши з гори, зустрічається віч-на-віч з бісом, який, знаходячись в юнакові, “де тільки схопить його, кидає його, і він пускає піну, і скрегоче своїми зубами, і ціпеніє” (Мк. 9, 18).
Ту саму симптоматику біснуватого юнака подає євангелист Лука. У євангелиста Матфея ми зустрічаємо трохи іншу картину демонської дії. Коли Ісус з учнями наблизився до народу, то “підійшов до Нього чоловік і, ставши перед Ним на коліна, сказав: Господи! Помилуй сина мого; бо він на новий місяць біснується і тяжко страждає, бо часто кидається в огонь і часто у воду” (Мф. 17, 14-15).
Як бачимо, євангелист Матфей характеризує юнака, який страждає від біса, як сновиду (як лунатика). Дуже часто і ми думаємо про те, що такі люди знаходяться під впливом небесних світил, зокрема, місяця і у відповідні дні їхні страждання ускладнюються.
Але нам заперечує свт. Іоан Золотоустий, який однозначно стверджує: “Чому ж євангелист говорить, що Христос зцілив багатьох лунатиків? Він називає їх так відповідно до думки народу. Біс обмовляє стихію, і мучить одержимих, і розслабляє їх за плином місяця, однак це не означає, що діяв місяць. Ні. Це сам дух вдається до такої хитрості, обмовляючи стихію”.
Отже, зверніть увагу на те, як тлумачить свт. Іоан Золотоустий євангелиста Матфея. Він каже, що люди стверджують, що є т. зв. лунатики, на яких впливає місяць, а насправді це пряма дія біса, який ще й “обмовляє стихію”, тобто є неправдомовцем по відношенню до місяця. Отже не місяць та інші небесні світила впливають на нас, а це біси потворно та бешкетно діють у нас, завдаючи людині великої тілесної та душевної шкоди. Відтак не лікуймо людину, яка страждає лунатизмом за допомогою ворожок та різних відмовлянь. Який же рецепт пропонує нам Ісус Христос? “Цей рід не може вийти інакше, як від молитви і посту” (Мк. 9, 29).
Бережіть себе!
Митрополит Димитрій Рудюк,
Голова Синодальної комісії з міжхристиянських відносин
та Інституту церковної історії ПЦУ
Обговорення