Уже понад 20 років 9 листопада наша країна відзначає День української писемності та мови. За традицією цього дня по радіо відбувається всеукраїнський диктант, під час якого всі охочі можуть перевірити свої знання. Ця акція має на меті об’єднати громадян навколо українського слова. Й останні роки мова стабільно залишається тим чинником, який згуртовує країну. Після початку російської агресії проти України позиції української мови значно зміцніли як на державному, так і культурному та побутовому рівнях. Зібрали найважливіші перетворення.
Мовне законодавство
Взимку цього року Конституційний Суд визнав неконституційним мовний закон 2012 року, більше відомий як «закон Ківалова–Колесніченка». Після цього в законодавстві утворився певний ваккум щодо мовного питання. Тож у жовтні Верховна Рада ухвалила у першому читанні закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Документ регламентує мовну політику в країні і спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у суспільних сферах життя: освіті, культурі, засобах масової інформації.
Ще однією складовою єдиної концепції мовної політики в країні став указ про десятиліття української мови, який наприкінці травня підписав Президент Петро
Порошенко. Цільова програма розвитку української мови на 2018–2028 роки передбачає розширення україномовного інформаційного простору як усередині країни, так і за кордоном, українізацію держустанов, розробку українського комп’ютерного забезпечення, запровадження екзамену на знання української для отримання громадянства тощо.
Мовою освіти є українська
Восени минулого року парламент ухвалив освітній закон, який визначив мовою освітнього процесу українську. Документ передбачає навчання у школі державною мовою, при цьому залишаючи право кримським татарам навчатися рідною мовою, а іншим нацменшинам вивчати рідну мову поруч із українською. «Кожен громадянин України має знати державну мову. Ми не можемо лімітувати наших громадян. Однак будь-хто має право вивчати свою рідну мову. Саме українська мова відкриє школярам дорогу для вищої освіти», – стверджує міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Квоти на телебаченні та радіо
За останні роки українська мова міцно увійшла і в культурний простір. У листопаді 2016 року були запроваджені україномовні квоти на радіо, а у жовтні 2017 року – на телебаченні. Сьогодні не менше 35% радіоефіру звучать державною мовою. На телебаченні україномовні передачі, фільми і новини становлять не менше ніж 75%. За даними Нацради, з урахуванням двомовних передач середній фактичний показник
українських продуктів на телебаченні становить 86%. Радіостанції також перевищують встановлену законом квоту в середньому на третину.
Важливим наслідком квот стало те, що позиції україномовних артистів значно зміцніли. Завдяки появі у радіоефірах молоді вітчизняні виконавці здобули популярність. Як результат, вони почали збирати повні зали в Україні та своєю творчістю популяризувати українську у світі. Яскравим прикладом успіху є гурт KAZKA. Їхня україномовна композиція «Плакала» не тільки вперше очолила чарт кліпів в українському сегменті YouTube, а й змогла потрапити до топ-10 популярних пісень міжнародного чарту Shazam.
Розвиток кінематографу
Аби стимулювати розвиток українського кіно та анімації, останні роки держава ухвалила низку пільг та субсидій для кіновиробників. Рік тому були внесені зміни до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів. Кінематографічні товари звільнили від оподаткування ввізним митом, а уряд вперше за всю історію незалежності виділив у держбюджеті 1 млрд гривень на розвиток українського кінематографу. Експерти зауважують, що державна підтримка вже дала свої плоди. Якщо у 2017 році за часткового фінансування держави у прокаті з’явилося 33 фільми, у 2018 році ця цифра сягнула 46. Важливо, що українські фільми не тільки виходять на великі екрани, а й мають великий успіх. Наприклад, фільм «Кіборги» у кіно подивились понад 304 тисячі глядачів.
Підтримка українського книговидання
У грудні 2016 року глава держави підписав закон про обмеження ввезення з Росії книжок антиукраїнського змісту. На сьогодні до переліку заборонених уже потрапили понад 200 таких книжок, а загалом наклади російських книжок на українському ринку зменшились майже вдвічі. Водночас кількість україномовних видань демонструє стабільне зростання. За даними Книжкової палати, станом на кінець жовтня в Україні видано 10,5 тисяч україномовних видань, що на 500 видань більше, ніж торік. Для популяризації української літератури всередині держави та за кордоном було створено Український інститут книги. Вітчизняні видавництва почали активніше працювати з невідомими авторами, і, як результат, збільшилась кількість власних новинок. Ще однією ознакою зміцнення позицій української книги стало зростання інтересу читачів. Чого лише варта популярність таких великих культурних подій, як «Книжковий Арсенал» у Києві і «Форум видавців» у Львові, які щороку збирають десятки тисяч людей.
Українська у побуті
Згідно із соцопитуваннями, українська мова є рідною для 66% громадян, 55% розмовляють нею вдома. Соціологи зауважують, що мовна ситуація у побуті часто залежить від регіону. Найбільше розмовляють українською на заході і на південному заході. Проте тенденції щодо переходу на державну мову у повсякденному житті спостерігаються і у східних та південних регіонах. Цікава ситуація склалася у Києві. Опитування показало, що кількість жителів столиці, які вдома спілкуються суто українською, вперше перевищила тих, хто розмовляє російською.
Політологи впевнені, що вибір на користь української у побуті ґрунтується на цінностях, яке обирає українське суспільство. Йдеться про супротив впливу Росії та орієнтацію на ЄС і НАТО. «Питання мови – це не тільки питання зручності для людей чи культури й комунікації. Державна мова в будь-якій державі – це елемент ідентичності та головний елемент національної єдності та безпеки», – зауважує співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда.
Експерти погоджуються, що зміцнення позицій української мови є успішним лише завдяки комплексному підходу. Важливим є все: від єдиної мовної політики на рівні держави до кожної україномовної новинки у книгарнях.
