У Тернополі 29 червня стало відомо про смерть Богдана Тремби – військового, який дев’ять місяців боровся за життя після важкого осколкового поранення головного мозку. Про це повідомила його дружина Анна Нетикс-Тремба, передає Суспільне Тернопіль.
Богдан Тремба до війни працював менеджером. З перших днів повномасштабного вторгнення Росії добровільно пішов захищати Україну. Служив у розвідці, воював на запорізькому напрямку.
Під час одного з бойових виходів позаду Богдана розірвався ворожий FPV-дрон. Осколки прошили мозок – по діагоналі з обох боків. Поранення медики назвали несумісним із життям. Проте Богдан вижив, дев’ять місяців тривав щоденний бій – за кожен рух, кожну реакцію.
«Ми пройшли дуже нелегкий шлях. Ми в процесі одужання і стабілізації. В кожному госпіталі нам не давали жодної надії, казали, що дві ділянки мозку поранені, “прошиті” просто по діагоналі справа-наліво, зліва-направо, тобто поранення надскладне. Поранення, як кажуть лікарі, просто не сумісне з життям. Люди з таким не виживають. Але Богдан показав інше. Богдан бореться. Дев’ять місяців ми боремося за життя, ми молодці», – говорила на початку червня дружина воїна.
Його підтримували побратими і родина
Анна завжди була поруч з чоловіком: читала йому книжки, новини, просто говорила. За її словами, Богдан реагував на її голос, іноді – сльозами. Особливо – на новини про війну чи дітей.
«Коли я йому читаю про війну, що там загинули дорослі і діти, то в нього починають текти сльози. Тобто реакція є. Коли він бачить дитину, він теж починає плакати. Коли я читаю щось веселе, він просто роздивляється мене. Посмішки у нього я ще не бачила, але в найближчому майбутньому, надіюся, він мені посміхнеться», – розповідала Анна.
З фронту Богдан привіз подушку з фото родини – подарунок від дружини і доньки. З нею він був і в бою, і в лікарні.
«Колись на день народження ми зробили Богдану подарунок – подушку з принтом. То його улюблена подушка. Вона навіть на фронті побувала з ним. І хлопці передали її з фронту мені, коли сталося поранення. Ми її привезли до Богдана. Він її постійно обіймає, притискає до себе. Це дає йому змогу відчувати, що ми завжди поруч. Це наша сімейна реліквія», – розповіла Анна Нетикс-Тремба.
Його навідували побратими. Дружина згадувала, що саме завдяки їм чоловік вижив – вони витягли його з поля бою.
Богдан виховував доньку Лейлу. Дівчинка чекала на повернення тата додому. Хотіла допомагати йому вчитись наново говорити, писати, читати.
«Я з ним буду гуляти, допомагати йому говорити, вчити його писати, читати. Я його просто дуже сильно люблю, бо він мій татко. Він мій герой», – говорила донечка захисника.
Після стабілізації Богдан мав розпочати складну та дороговартісну реабілітацію в одному з приватних медичних закладів. Анна просила про допомогу.
«Я дуже сподіваюся, що знайдеться організація, якийсь благодійний фонд, який профінансує реабілітацію Богдана. Я щиро вдячна тернопільським медикам, лікарям, медсестрам, всьому персоналу, санітаркам психоневрологічного диспансеру. Це неймовірні люди з великою душею, які допомогли Богдану стабілізуватися. Допомогли мені морально, не падати духом», – говорила Анна.
Вона розповідала, що Богдан самостійно тримав усі показники у вертикалізаторі:
«Зараз ми вже дійшли до того, що 12 хвилин він стояв у вертикалізаторі і самостійно тримав усі показники. Це дуже круто».
29 червня 2025 року Богдан Тремба помер. Йому не вдалося остаточно подолати наслідки важкого поранення.
Вічна пам’ять та слава Герою!
Читайте також: На війні загинув захисник з Великодедеркальської громади Андрій Кадлубенко.
