Щось ми забули відсвяткувати визначну подію – рівно рік, як у нас молодий і завзятий прем’єр! Талановитий економіст. З чим його і вітаємо!
А ще – його партію, яка широким Народним фронтом пройшла до парламенту, бо інакше “Арсеній не буде прем’єром”. Збулося – є. Обізвіться, кому від того легше?
За стан економіки в країні відповідає прем’єр-міністр. Особисто. Тому можемо привітати і побажати… тільки не подальших успіхів – і від тих, що маємо, мороз по шкірі.
Ага, забула, там йому дівчина Гривня вітання передавала: “Що ж ти зробив зі мною, за що так опустив? Сором від людей, а від москалів – ганьба і зловтішання…” Ага, ще забула, українська економіка щось тихенько шепотіла блідими вустами… майже з того світу, ледь чутно…
Пенсії та зарплати заморожені, хоч і весна, сніг розтанув. Зате податки ростуть – і тихенько так, непомітно. Реформи, як і в часи януковича, означають тільки одне – скорочення і затягування поясів – ну, із поясами зрозуміло – в країні війна. Кращого виправдання не вигадаєш. Щоправда, як тепер українському виробникові – він же волонтер – забезпечувати потреби армії на ті копійки, якими стали його доходи?То на чиєму ви боці у війні?
Ой, хлопці, читайте Маккіавеллі: “Недовго правитиме той державець, який заліз до кишені свого народу”.
Обговорення