Від середи декілька громад Тернопільщини отримали нові звістки про загиблих воїнів Тернопільщини. Двоє загинули в квітні 2026-го, двоє померли від хвороб і ран, ще троє — чиї тіла шукали місяцями й роками.
Загинули у квітні 2026 року
Навідник Петро Ставничий (17.06.1990) — уродженець Яблунова, житель Копичинецької громади — служив у 2-й роті протитанкових ракетних комплексів військової частини А5223. Вірний присязі, він мужньо виконував завдання до останнього. 25 квітня 2026 року поблизу Івота Сумської області його вбив ворожий FPV-дрон. Дату зустрічі тіла мали повідомити пізніше.

Старший вогнеметник Василь Бердій (1991) із Великої Березовиці — служив у роті радіаційного, хімічного та біологічного захисту — загинув також 25 квітня, поблизу Троїцького на Дніпропетровщині. Залишив маму Ольгу та сестру Галину. Дату зустрічі тіла мали повідомити окремо.

Померли від поранень і хвороб
Сержант Леонід Макух (1981) із Болязубів Збаразької громади пішов на фронт у лютому 2023 року. Воював у Костянтинівці та Дружківці, де отримав важку контузію. 1 травня 2026 року він помер. Зустріч траурного кортежу відбулась 2 травня о 15:00 у Сквері Героїв у Збаражі — кортеж рухався через Чернихівці, зупинявся біля будинку на вулиці Леся Курбаса, 11, де жив Леонід, і до рідного села на Гайовій, 22. Чин похорону — 3 травня об 11:00.

Богдан Вітровий (1967) із Козови був призваний на службу 30 грудня 2023 року. Помер вдома після тривалої хвороби. Панахида — того ж дня о 21:00, чин похорону — наступного дня о 14:00.

Загибель підтвердили після місяців невідомості
Водій Олександр Петручок (1974) із Сапанова Кременецької громади — солдат 2-го зенітного ракетного взводу 1-го механізованого батальйону — загинув 29 квітня 2026 року поблизу Вовчого Синельниківського району Дніпропетровщини. Дату зустрічі тіла мали повідомити пізніше.

Старший солдат Микола Крайняк (14.12.1977) з Монастириської громади — водій взводу матеріального забезпечення — загинув 16 червня 2024 року в районі Уманського Покровського району Донецької області. З того дня вважався зниклим безвісти. Майже рік родина вірила й чекала. 29 квітня 2026 року загибель офіційно підтвердили. Дату зустрічі тіла мали повідомити пізніше.

Радіотелефоніст Михайло Стецяк (07.10.1966) із Копичинецької громади — військова частина А7093 — загинув 24 червня 2024 року під Вовчанськом на Харківщині. З того ж дня вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно родина отримала офіційне підтвердження. Деталей зустрічі тіла мали повідомити пізніше. Раніше про нього повідомив міський голова Тернополя Сергій Надал, але без деталей служби — Копичинецька рада підтвердила, що він їхній земляк.

Раніше ми писали про те, що Тернопільщина від суботи отримала сім нових звісток про загиблих воїнів
Тернопільщина від суботи отримала сім нових звісток про загиблих воїнів

















