Від суботи кілька громад Тернопільщини отримали нові звістки про загиблих воїнів. Семеро — з Кременця, Заліщиків, Копичинець, Шумська та Білобожниці. Серед них — ті, хто загинув у квітні, і ті, чиї тіла повертаються через роки після загибелі.
Загинули і померли у квітні 2026 року
Юрій Тимошенко — вчитель інформатики Кременецької класичної гімназії — загинув, захищаючи Україну. Деталей обставин загибелі, підрозділу та дати гімназія не повідомляла. Колеги описали його як «висококваліфікованого педагога, щиру і відповідальну людину, яка вміла зацікавити учнів, підтримати, знайти підхід до кожного». Дату похорону повідомлять пізніше.
Роман Корюненко — уродженець Винятинців Заліщицької громади — загинув на фронті. Обставин і дати загибелі Заліщицька рада не розкривала. Роман проживав у Києві, там і відбудеться похорон. Його дружина Олеся написала:
«Наші діти точно знали, що ти серед ночі після важкого дня, з легкістю сходиш їм по щось смачненьке. Ради них, ти ставав кращою версією себе, щоб мали достойний приклад… Твої донечки були для тебе всесвітом».
Залишив дружину і дочок.
Кулеметник Ярослав Стецяк (27.05.1969) — житель Копичинець, військова частина А5143 — помер 26 квітня 2026 року від важкої хвороби, залишаючись вірним присязі до кінця. Панахида — 27 квітня о 19:00, похорон — 28 квітня об 11:00. Похоронна процесія пройшла вулицями Франка, Гусятинська, Шевченка до Собору Святої Трійці, далі вулицями Ринок і Січових Стрільців на кладовище. 27 і 28 квітня у Копичинецькій громаді — дні жалоби.
Микола Вознюк (1989) із Руської Гути Шумської громади рано втратив батьків і присвятив себе допомозі сестрі та рідним. Закінчив школу, здобув посвідчення тракториста, любив техніку. На фронт пішов у липні 2024 року, служив у механізованій бригаді. Вперше приїхав у відпустку — сестра і друзі зустріли радо. Але місяці важкої служби підірвали здоров’я. 25 квітня 2026 року його серце зупинилося. Дату зустрічі кортежу мали повідомити пізніше.
Загибель підтвердили через місяці та роки
Тернополянин Михайло Стецяк — на 58-му році життя — загинув у Харківській області. Вважався зниклим безвісти з 24 червня 2024 року. Міський голова Тернополя Сергій Надал підтвердив загибель. Деталей служби та обставин бою не повідомлялося.
Старший водій Сергій Решетнік (1991) із Заліщів Шумської громади — мобілізований Чернівецьким ТЦК у липні 2024 року, служив у 2-й єгерській роті 3-го єгерського батальйону — загинув під час бойового завдання поблизу Трудового на Донеччині. 30 листопада 2024 року родина отримала сповіщення про зникнення безвісти. Лише нещодавно ДНК-експертиза підтвердила загибель саме того дня. Дату зустрічі кортежу мали повідомити окремо.
Матрос Роман Пухта (22.07.1986) із Буданова Білобожницької громади — кулеметник десантно-штурмового відділення 1-го батальйону морської піхоти військової частини А2802 — загинув 28 листопада 2023 року в районі Кринок Херсонської області. Два з половиною роки рідні молилися і чекали. ДНК-експертиза підтвердила: він загинув того ж дня, коли зник зв’язок. Залишив матір, брата, дружину, сина і доньку. Дату зустрічі тіла мали повідомити пізніше.
Раніше ми писали про сім чорних звісток від середи: Тернопільщина оплакує героїв
