При згадці про слово «піраміда», мабуть, чи не найпоширенішою є асоціація з Єгиптом. Відразу уявляється жарка посушлива місцевість, безкраї сліпучо-жовті піски, палюче сонце, нав’ючені верблюди з проводирями, поодинокі пальми та велетенські кам’яні чотиригранники, що височать над рівниною, іноді прикрашені загадковими сфінксами. Справді, найвідоміші на Землі саме давньоєгипетські піраміди. Однак ці найбільші штучні споруди нашої планети давно не є прикметою лише однієї якоїсь країни. Такі рукотворні дива знайдено у найрізноманітніших куточках світу: у Єгипті та Китаї, Судані та Перу, Тибеті та Мексиці, і навіть… в Україні, пише Welcome to Poltava.
Найчастіше трапляються чотиригранні піраміди, хоча бувають і більш багатогранні або, навпаки, тригранні. Інколи піраміди не являють собою ідеальні геометричні фігури, а збудовані у формі окремих терас, розмір яких меншає з висотою, як, приміром, найбільша у світі за об’ємом мексиканська піраміда Чолули, вершину якої увінчує досить велика католицька церква.
Загадкою лишається мета їхнього спорудження. Чи це звичайна гігантоманія стародавніх людей, чи в розміри закладено якісь потаємні функції, адже просто незбагненно, скільки людських сил було потрачено на їхню побудову та опорядження. Спершу вчені обстоювали культове призначення пірамід. Нині вже відомо, що пірамідальні конструкції здатні виконувати роль своєрідного акумулятора та генератора енергетичного поля. Є припущення науковців, що ці витвори архітектури могли використовувати досі ще невідомі нам цивілізації як джерела одержання потужних потоків енергії космосу. Можливо, піраміди допомагали протистояти могутнім стихіям, управляти погодою, долати екологічні негаразди, передбачати землетруси, виверження вулканів, глобальні потоки. Та хоч хто був би їхнім будівельником, їхнє внутрішнє планування, розташування і спрямованість за сторонами світу дають усі підстави твердити, що використовувалися вони не лише як культові споруди.
Донедавна вважалось, що в Європі є три піраміди, з яких дві розташовані в Україні, а одна – в Римі, при чому обидві українські розміщені на Полтавщині. Кілька років тому велетенські піраміди, дуже схожі на єгипетські, було знайдено на Луганщині, щоправда, право цих кам’яних курганів називатися пірамідами досі викликає суперечки серед учених. Це так звана Мергелева гряда біля м. Перевальськ. Крім того, навесні 2001 р. було знайдено сім велетенських пірамід, виструнчених уздовж Південного узбережжя Криму прямою лінією від Севастополя до Форосу. Вчені гадають, що ці загадкові споруди старші на півтори-дві тисячі років за єгипетські і є ровесниками тибетських та мексиканських пірамід. На основі цих кримських знахідок чимало відомих науковців світу вже зараз схильні вважати, що українські геофізики й археологи натрапили на залишки стародавньої цивілізації, що у своєму розвитку суттєво випереджала нашу. Представник Міжнародної академії безпечного розвитку людства Бердишев стверджує, що загалом в Україні 200 пірамід, незабаром їх виявлять під Дніпропетровськом та Чернівцями, їхній вік 12-15 тисяч років. Щодо решти Європи, то у 2008 р. американський бізнесмен і археолог-любитель боснійського походження Семір Османаджич оголосив на весь світ, що неподалік боснійського міста Високо, за 30 км від столиці Сараєво, виявив п’ять пірамід, найвища з яких – пагорб Височица – начебто має квадратну основу, утворену зі штучних блоків і відшліфованих плит, які складають тераси та сходи.
Та одне можна сказати напевно: таких унікальних пам’яток як піраміди-усипальниці справді всього лише три на всю Європу: одну було збудовано в Римі для Гая Цестія, а дві інші дійсно розташовані саме на полтавській землі. Перша з них височить у селі КомендантівкаКобеляцького району, а друга є окрасою палацово-паркового комплексу народного історико-краєзнавчого музею старовинного села Березова Рудка, що на Пирятинщині.
Римська піраміда, споруджена з бетону між 18 і 12 роками до н. е. для давньоримського претора Гая Цестія Епулона, є найвищою у Європі, сягаючи 36,4 метра.
Друга за висотою комендантівська піраміда створена за мотивами усипальниць племені майя являє собою 15-метровий гранітний чотиригранник і є також другою за віком. Офіцер царського флотуОлександр Дмитрович Білевич, який брав участь у російсько-турецькій війні та воював на Балканах, перебуваючи на початку 60-х років ХІХ століття у Єгипті у складі обмеженого контингенту російських військ, під враженням від побачених там гробниць фараонів започаткував у 1864 році будівництво піраміди-усипальниці у власному маєтку на краю теперішнього села Комендантівка. Вона зводилася з гранітних блоків місцевого кар’єру, які тросами витягали по дерев’яних жолобах нагору. Поштовхом до початку спорудження послужила передчасна смерть його коханої дружини Софії у тому самому році. Та, оскільки блоки скріплювалися між собою вапняним розчином, замішаним на крові щойно забитої худоби з додаванням яєчних білків, а роздобути такі складники було справою нелегкою, то будівництво розтяглось на 13 років.
За іншою версією, поміщик Олександр Білевич у пам’ять про померлу дружину Софії Михайлівни вирішив побудувати Софіївську церкву у вигляді трьох’ярусної піраміди. Підземний ярус складали три поховальні камери, сполучені між собою ходами. На першому поверсі розміщувався православний храм, другий поверх служив дзвіницею. У першому надземному ярусі розмістили іконостас і вівтар, там проводили богослужіння, другий поверх правив за дзвіницю. Споруду увінчував православний хрест. Сам будівник піраміди ліг там на вічний спочинок 1916 року.
Березоворудська піраміда заввишки 10 метрів височить у самому центрі села біля місцевого магазину. Вона нагадує усипальницю фараонів у мініатюрі, адже була споруджена за всіма правилами будівництва єгипетських пірамід: основа чотирикутна, ребра граней чітко спрямовані за сторонами світу. Усередині – хрестоподібний склеп з чотирма нішами. Колись тут був вівтар з великим православним пам’ятним хрестом посередині. Внутрішні поверхні стін було розписано з одного боку біблійними письменами, а з другого фресками в єгипетському стилі. Зовні піраміду Закревських покрили цементом, але так, щоб здавалося ніби її облицювали плитами. Для будівництва піраміди використовували місцеву цеглу та обтесаний граніт, зокрема, матеріали, привезені з Африки. Споруда являла собою триповерхову каплицю, вхід до якої з південного боку охороняла скульптура янгола, яка насправді була статуєю крилатої давньоєгипетської богині родючості і материнства Ізіди, привезеною з Єгипту власником помістя, послом Російської імперії у країні пірамід Гнатом Закревським. Статуя була дуже давня: її створили приблизно у другому тисячолітті до нашої ери. У рідній Березовій Рудці Гнат Закревський у 1898 році звелів збудувати над родинним склепом своїх батьків Платона і Ганни Закревських цегляну каплицю, подібну до єгипетських пірамід. Головний прокурор Сенату Російської імперії, зять прем’єр-міністра Петра Столипіна Гнат Платонович Закревський помер у 1906 році в Єгипті від серцевого нападу. Його дочки бальзамували тіло батька і перевезли у Березову Рудку, де поклали на вічний спочинок у сімейній каплиці-піраміді поряд з його батьками. 
Та недовго судилося спокійно спочивати тілам похованих там представників славного роду Закревських. У 1917 році більшовики спаплюжили унікальну усипальницю, обдерли фрески і письмена, розбили і викинули стародавню статую богині, витягли останки небіжчиків з цинкових домовин і пошпурили їх у рівчак біля сільського кладовища, на якому пізніше місцеві селяни перепоховали їх. Згодом, вже у повоєнний час, цей витвір архітектури переобладнали під склад молокозаводу, бо, за свідченнями старожилів, продукція у поховальних камерах довго не псувалась. У 80-х роках у зв’язку із запланованим будівництвом будинку культури, піраміду, яка “не вписувалася в архітектурний вигляд села”, було вирішено взагалі знести, але вона виявилася настільки міцною, що її не подужали і найпотужніші бульдозери, адже основою для розчину були знову ж таки яєчні білки та кров молодих тварин. Не обійшлося і без містики – техніка взагалі відмовилася працювати. Тому й збереглася ця піраміда до наших днів.
Обговорення