У Тернополі відбулися акції протесту проти підвищення ціни на громадський транспорт. Міський голова в діалозі із тернополянами із самого ранку в понеділок вирішував це критично-важливе міське питання. Він ще раз довів, що завжди готовий радитися з громадою. Незважаючи на дії «псевдо-активістів», які намагалися зірвати зустріч та звести її на фарс, було прийнято рішення повернутися до старих цін на проїзд у громадському транспорті Тернополя. Тернополяни й надалі будуть платити за проїзд за старими тарифами: на рівні 3/4 гривні у тролейбусах та 4/5 гривень у маршрутках (при розрахунках «Карткою тернополянина» та готівкою відповідно).
Але головне питання, чи зможе громадський транспорт довго функціонувати за старими тарифами залишається відкритим. Схожа ситуація сталась у середині 90-х, коли міські депутати не дозволили підняти тарифи на громадський транспорт, в наслідок чого перестав існувати міський автобусний парк.
Хто і чому вийшов на акції протесту
У спокійному Тернополі, де завжди має місце цивілізований діалог між владою та громадою, акції протесту дуже малочисельні і відбуваються дуже рідко. Здебільшого, це замовні акції за участю менше десятка осіб. Що ж спонукало сотні тернополян вийти на вулиці цього разу?
1. Тарифний геноцид Києва
Останній місяць на українців звалився величезний економічний тягар. Уряд підвищив тарифи на газ, воду та електроенергію. Всі протести людей ні до чого не привели. У Києві людей не чують. А люди бояться тотального зубожіння. У той же час місцеві влади змушені піднімати тарифи на проїзд у громадському транспорті.
Причини ті ж – уряд необґрунтовано підняв тарифи на газ та електрику, а олігархи – на нафтопродукти та теплоносії. Проте у Тернополі місцева влада людей почула. А інакше й не може бути у місті, де панує самоврядування, де міська влада і громада працює як єдине ціле. Міський голова Тернополя Сергій Надал покликав представників ініціативних груп та простих тернополян для вироблення спільного рішення. Тим самим очільник Тернополя показав, що готовий до діалогу і спільного ухвалення рішення з громадою. І міський голова погодився з вимогою більшості – повернути старі тарифи.
2. Ефект несподіванки
Тернополяни, дійсно, критично сприйняли підняття вартості проїзду. На всі економічні тягарі наклався ще й ефект несподіванки. Люди звикли, що у Тернополі вартість громадського транспорту була соціальна. Більшість розуміла, що у часи, коли Київ обрізав Тернополю фінансування, згортається процес децентралізації, мерії віднайти кошти на дотації перевізникам все важче. Але одне читати, а інше – заплатити. Тому багато тернополян приєдналися до акцій протесту, бо це для них, дійсно, надто дорого і саме вони прагнули здорового діалогу з міськими чиновниками.
3. На протест масово прийшли іногородні
У недільних блокуваннях вулиць та у понеділковому пікеті міської ради активно брали участь мешканці інших міст та сіл, які тимчасово або постійно проживають у Тернополі. Для них головним гаслом протесту стало: скасування «Карти тернополянина». Їх обурення теж можна зрозуміти. Але більшість із них просто не володіє інформацією. Будь-яка особа, яка незареєстрована у Тернополі, але працює в місті, може взяти довідку з місця роботи і отримати «Карту тернополянина». Тобто засвідчити, що вона сплачує податки у нашому місті. «Карта тернополянина» – це не карта для вибраних, це карта для всіх, хто живе, працює і сплачує податки у Тернополі. Це загальна практика для всіх європейських міст, а тепер введення «карт городян» змушує і нещодавно прийняте рішення Кабінету Міністрів України.
4. Протест намагався очолити політичний маргінес
До акції протесту долучилися й так звані активісти й політики-невдахи. Вони не могли не долучитися, адже приймають участь у всіх акціях, які відбуваються у Тернополі на «професійній основі». Хоча для більшості з них, проблеми транспорту дуже далекі. Вони ним не користуються, їздять на особистому або партійному транспорті. Їх головне гасло – чим гірше місту, тим краще нам. Тому вони намагалися грати роль «ляльководів», нагнітали ситуацію, провокували людей на штурм міської ради. Не виключено, що саме вони або їх люди розпилили у натовпі сльозогінний газ. Однак, витримка міського голови та професійні дії правоохоронців дозволили втримати ситуацію. Сергій Надал прийняв складне рішення, яке вимагала громада, але тернополяни мають розуміти, що справжні ініціатори цього рішення мають нести спільну відповідальність за економічні та соціальні наслідки ухваленого спільно рішення. А вони реально будуть.
Громадський транспорт може «стати» ще до зими
Після згаданого рішення, громадський транспорт Тернополя має всі шанси повністю
зупинитись. Але міський голова Сергій Надал заявив, що мерія буде робити все можливе, щоб не допустити колапсу громадського транспорту Тернополя. Однак це буде реально дуже важко зробити на тлі тотальної відсутності коштів.
Виконком скасував рішення про підвищення тарифів. Відтак ЩОМІСЯЦЯ мерія буде
змушена виділяти для «Тернопільелектротрансу» ДОДАТКОВИХ 6 мільйонів гривень. Плюс до того щороку на зарплати та компенсацію за перевезення пільговиків будемо витрачати ще 50 млн грн. Незважаючи на ці цифри, міський голова пообіцяв: будемо робити все можливе для розвитку електротранспорту, який є комунальним на 100% і його розвиток є пріоритетним для мерії.
Правдою є те, що загроза для транспортної системи Тернополя реальна як ніколи. А ще гірша ситуація з перевезенням маршрутками. Там фігурують ще більші кошти, які місту доведеться десь шукати. А зважаючи на фінансову політику Києва, шукати їх ніде.
Як з Тернополя викачують гроші
Під час згаданої недільної акції протесту, вимагали створення комунального транспортного підприємства. Звучали заклики замінити малі маршрутки комфортабельними великими автобусами. І така робота у Тернополі ведеться. Місто розпочало роботу над закупівлею нового транспорту. Однак зміни внесла економічна ситуація і незбалансованість місцевих бюджетів, що виникла внаслідок не завжди продуманих рішень на центральному рівні. Скажімо, на сьогодні держава не виділила близько 60 млн грн на оплату праці медиків та освітян. Це ті кошти, які були змушені виділити у міській раді додатково з місцевого бюджету. У протилежному випадку – у нас не працювали б повноцінно медичні заклади та школи. Причина в тому, що з центрального бюджету не перераховують вчасно кошти на освітню та медичну субвенцію, з якої мали б виплачувати зарплати.
Загалом же додаткові надходження з центрального бюджету у місцевий бюджет Тернополя у два рази менші, ніж додаткові витрати, які Київ переклав на місцевий бюджет. Насправді, Тернополю не дають додаткові кошти, а навпаки викачують з міста гроші. Міському виконкому і голові не позаздриш. Їхню діяльність можна порівняти з діяльністю лікаря, який приймає рішення про призначення ліків, котрі мають побічну дію, але переважає лікувальний ефект для пацієнта, який от-от помре. І це не перебільшення. Є альтернатива, або перестануть працювати лікарні, школи і транспорт.
Маємо бути відповідальними
Підсумовуючи, згадаймо про відповідальність за спільні рішення. Безперечно, усі ми разом можемо за бажанням «нагнути владу» і змусити, наприклад запровадити взагалі безкоштовний проїзд. Транспорт, справді, буде їздити. Але недовго, як засвідчує економічна практика. Тож, коли ми всі вимагаємо прийняття якихось рішень, то маємо бути готовими також і нести відповідальність за них. Це є основою справжньої демократії, яка панує у США, Європі і тій же сусідній Польщі. Або ж маємо бути готові до непередбачуванихнаслідків, таких, як повна зупинка транспорту.
Тарас Мельник
Обговорення