У владних кабінетах на Бережанщині – неспокійно. Виявилося, у когось виникло дуже велике бажання зробити кар’єр поряд із легендарною Лисонею.
Навіть на сесії Тернопільської районної ради це питання винесли на розгляд, не взявши до уваги позицію місцевої громади. І такі справи сподобалися не всім. Конфлікт лише наростає. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» повідомила Марта Сеньків-Ковбасюк (Marta Senkiv-Kovbasiuk) – депутатка Тернопільської районної ради.
У дописі, зокрема, йдеться (цитуємо): «Лисоня — гора заввишки 399 м над рівнем моря, розташована за 4 км на південний схід від Бережан, між яром річки Золота Липа та її лівобічною притокою річкою Ценівкою. Лисоня стала знаною на українських землях як місце героїчної слави і болючих втрат Українських Січових Стрільців…».
Також активістка нагадала, що у 1927 році, за ініціативи Тернопільського воєводського та Бережанського повітового осередків Товариства охорони воєнних могил, на Лисоні насипали меморіальний курган, що відразу став місцем паломництва українців. Це викликало різкий спротив польської влади, яка не могла допустити якнайменших виявів патріотизму та устремлінь до державно-політичної незалежності серед української спільноти в Галичині… Українці постійно протестували проти такої наруги, відновлювали могили, встановлювали хрест. Але все повторювалося знову.
До речі, Радянський режим також жорстоко боровся за викорінення з пам’яті українців будь-яких згадок про героїчне минуле українського народу. Так, у 1970-х роках поховання на Лисоні ледве вдалося вберегти від розорювання під сільськогосподарські угіддя. Ще за існування комуністичної влади у липні 1989 року на Лисоні відбувся величний багатотисячний мітинг-реквієм, на якому вперше майоріли синьо-жовті прапори. Нині на вершині Лисоні височить Хрест скорботи і слави…
Втім, за словами активістки, навіть зараз у кінці 2021 року, коли йде російсько-українська війна і Україна знову бореться за свої власні кордони на сході, відбуваються незрозумілі для громади Бережанщини кроки.
Депутатка пише (цитуємо): «…Тернопільська районна рада тричі ставить на голосування питання: «Про надання погодження щодо продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування вапняків Потуторського родовища на території Бережанської міської територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області». А та місцина, наголошує Марта Сеньків-Ковбасюк, розташована фактично впритул із могилою, праворуч від неї.
– Невже вам мало кар’єрів? Мало грошей? Невже можна нищити таку пам’ятку, такий символ боротьби за Україну? – емоційно запитує депутатка.
Цей допис отримав резонанс у мережі. Його жваво коментують. Дехто натякає, мовляв, влада у Бережанах на створення кар’єру ніколи не піде, тому й вирішили «пропхати» рішення через райраду.
Причому результат на сесії вийшов якийсь непевний. Депутати стверджували, що у залі 29 жовтня було лише 28 голосів «за», а за такої кількості питання не пройшло б. Натомість у протоколі вже з’явилося число 29. Де взявся ще один голос, що все вирішив? Депутати принаймні відповіді на це питання не мають.
До речі, у Бережанській міській раді дійсно знали про описану вище ситуацію. Про що інформували керівництво районної ради окремими офіційними листами. Ба більше, незабаром планували провести громадські слухання у Потуторській сільській раді.
Крім того, місцеві депутати хотіли ухвалити відповідне рішення на сесії свого органу місцевого самоврядування вже у листопаді. Однак районна рада чомусь раптом вирішила «побігти вперед». Тож «Терен» стежитиме за перебігом подій. Чи дійсно буде кар’єр біля Лисоні, стане відомо вже незабаром.
Фото зі сторінки Marta Senkiv-Kovbasiuk у соціальній мережі «Фейсбук»
