Провал “блискавичної” спецоперації в Україні змусив кремль змінити публічні цілі її проведення. Влада росії знову повернулася до вже набридлої усім за вісім останніх років теми “визволення Донбасу”. “Спецоперація по звільненню Донбасу несе мир та спокій територіям, які страждали від націоналістів та бандерівців протягом довгих років”.
Та мешканці Донбасу, які проживають на тимчасово окупованих територіях ЛНР та ДНР, вже остаточно впевнилися у тому, який саме “мир та спокій” приніс окупант до їхніх домівок.
Жахи війни, яку розпочали прокремлівські сепаратисти за підтримки росії у 2014 році, по мірі припинення активної фази бойових дій, перейшли у фазу економічної стагнації регіону та проявів справжнього геноциду українців на окупованих територіях.
Колись потужні промислові підприємства Українського Донбасу знищені або вщент розкрадені окупантами. З окупованих територій, відданій Кремлем на відкуп та пограбування так званій місцевій владі, “висмоктали усі соки” та “зняли вершки”. А те, що залишилося від економіки колись потужного регіону вже не може задовольнити потреби будь якої позитивної динаміки розвитку.
Для того, щоб висмоктати з нещасного регіону додаткові кошти, окупаційна влада вдавалася до таких заходів, які можливі тільки на суто ворожій території. Але, окупований Донбас ніколи й не був для прокремлівської псевдовлади “своїм”. Тому і не “перебирав” заходами для отримання додаткових коштів у бідь який спосіб.
Одне з таких “джерел” потенційних доходів до бюджету ДНР окупаційна влада побачила в “поверненні титульним власникам” майна, але – за гроші! Так звані “компенсаційні збори”, це міфічні кошти, які окупаційна влада нібито “витратила на збереження інфраструктури підприємств в період відсутності юридичної особи, оплату використаної електроенергії та інших супутніх комунальних послуг”.
Тобто, спочатку все віджали. Власників розігнали або повбивали, а тепер якщо хочеш отримати назад, викуповуй. Улюблена тактика мародерів “руського миру”.
Та у порівнянні з програмою так званого “контролю сімейного бюджету і домогосподарств” мародерські зазіхання з так званим “поверненням” виглядають досить прозаїчно.
В основі цієї “програми” – створення контролюючих груп з числа “держслужбовців різних відомства”, в тому числі і податківців, які шляхом “подворового обходу” фіксують наявність у жителів різного майна, земельних ділянок, обсягів вирощування сільгосппродукції, чисельності поголів’я свійської птиці та худоби, і т. п. У разі перевищення у господаря “необхідного для забезпечення його власних потреб” поголів’я тварин і обсягів сільгосппродукції, на “надлишок” встановлюється податок. При цьому розмір “необхідної кількості” визначає окупаційна влада.
Чим не легендарна кривава “продразверстка” 20-х років у СРСР. Наступний крок – розкуркулення?! З такими “перспективами” навіть ті, хто до цього часу вірив у “руський мір”, почали приходити до тями. Ті, хто хотів, щоб “у них” було все так, як “у Росії”… Так і не дочекавшись на “весну”. На ту саму, “руську”…
Що таке геноцид українського народу, у переважній більшості – російськомовного, про який так багато розповідали путін та Ко, як про “жахіття влади Києва”, мешканці окупованого Донбасу зрозуміли на собі, коли в Донецьку було збудовано офіційну систему “підвалів” та концтаборів.
Найбільш відомим є концтабір “Ізоляція”, куди відправляли жителів Донецька, Макіївки та прилеглих міст, які проходили за статтями “держзрада”, “зрада”, “шпигунство на користь України”. Потім були накази Ігоря Стрєлкова, які вимагали розстрілу громадян окупованих територій за різні порушення. Саме таким терором “захищала” маріонеточна влада ЛНР та ДНР власних людей від “київської загрози”…
У лютому місяці цього року, перед початком нового етапу військової агресії росії проти України, під виглядом чергового “спасіння” від посилення загрози збоку Києва, сотні тисяч мешканців окупованого Донбасу були відверто злочинним шляхом депортовані до росії.
Не маючи ніякої можливості перейти на підконтрольну Україні територію, мирні мешканці практично “під дулами автоматів” вимушені були “переїхати” переважно у депресивні регіони Сибіру та Далекого Сходу.
Початок нової агресії 24 лютого приніс для мешканців окупованого Донбасу тотальну мобілізацію. Чоловіків практично будь якого віку вистежують та хапають на вулицях і примусово відправляють на фронт у вигляді “нових порцій гарматного м’яса”. Десятки тисяч людей вимушені переховуватися від окупаційної влади, яка за роки свого “правління” повністю довела абсурдність переваг “руського міра”.
“Нова” війна повністю “зірвала маски” з потворного обличчя сучасної росії. Десятки тисяч вбитих мирних громадян Маріуполя, тисячі закатованих та вбитих на Київщині, у Миколаєві, Чернігові, Херсоні… Важко перерахувати усі ті злочини проти мирного населення України, які вчинив російський окупант протягом лише першого місяця нової війни.
Вісім років життя в окупації вже показали реальну ціну обіцянок кремля на покращення життя на Донбасі. Тепер, після початку нової агресії, після Бучі, Маріуполя та інших прикладів безумства влади росії, населення окупованого Донбасу з жахом очікує таких же проявів “величі росії” біля своїх домівок, “на власному подвір’ї”.
Донбас для росії вже втрачений назавжди. За будь якого перебігу ситуації.
Люди, які на собі відчули усі “переваги руського міра”, вже ніколи не “підуть на повідку” російської пропаганди. Своїми страшними звірствами та злочинами росія назавжди лишила себе можливості навіть будь якого натяку на прихильність з боку населення тимчасово окупованих територій.
Окупований Донбас розуміє, що рано чи пізно, російська армія буде вибита з тимчасово захоплених територій. Україна ніколи не змириться з тим, що частина її території знаходиться “під ворогом”.
Які звірства чинитиме агресор, вимушений відступити з Донбасу, щоб приховати усі ті злочини, які він вчиним на окупованих територіях за вісім років? Такі думки викликають відверту паніку у населення ЛНР та ДНР та ненависть до всього, що пов’язано з “руськими визволителями”.
