Закрити 31 школу і 19 реорганізувати планують цього року у Тернопільській області.
До таких заходів в змушені вдатися для того, щоб оптимізувати освітню мережу і підвищити якість навчання та раціонально використовувати бюджетні кошти, пише “20 хвилин”.
На 14 учнів – півмільйона
– За методологією Міністерства освіта на одного учня у бюджеті передбачено 8000 гривень на рік, – пояснює директор департаменту освіти і науки Тернопільської ОДА Любомир Крупа. – У нас же в деяких малокомплектних школах вартість навчання однієї дитини обходиться у 38000 гривень на рік. Скажімо, одна школа І-ІІ ступенів, у якій навчається лише 14 учнів, за рік обходиться бюджету у півмільйона гривень.
Окрім того, за словами Любомира Крупи, більшість вчителів, які працюють у малокомплектних школах, не мають повної ставки. Але, згідно з бюджетним кодексом, єдиний соціальний внесок рахують як від цілої зарплати. Таким чином освітня галузь ще втрачає додаткові кошти.
– Зараз фактично усі кошти ми витрачаємо тільки на зарплати, – говорить начальник обласного департаменту освіти. – Провівши оптимізацію освітньої мережі, щороку ми зможемо економити щонайменше п’ять мільйонів гривень. При цьому за вивільнені кошти зможемо придбати шкільні автобуси, зробити ремонти за державні кошти і не просити грошей у батьків.
Забезпечать шкільними автобусами
Любомир Крупа запевняє, що при закритті навчальних закладів обов’язково має бути передбачений підвіз дітей до інших шкіл і обов’язково мають бути працевлаштовані усі вчителі.
– Вчителі пенсійного віку будуть звільнені, а усіх вчителів працездатного віку відділи освіти мають забезпечити роботою, – каже пан Крупа. – У нас є багато випадків, коли вчитель працює у кількох школах, розташованих у сусідніх селах, де має по 0,25 ставки. Тепер він в одній школі буде мати більшу кількість годин, а діти, які прийдуть в нові навчальні заклади, побачать знайомих вчителів.
Повний список шкіл, які підлягають закриттю чи реорганізації у департаменті освіти поки не оприлюднюють, але загальну інформацію в розрізі районів, надали (див. таблицю). Із 31 школи, яку планують закрити, близько двох десятків – це початкові школи. Проте є й кілька дев’ятирічок (школи І-ІІ ступенів).
Наприклад, у селі Нараїв Бережанського району є дві школи. У середній школі, І-ІІІ ступенів, навчається 98 дітей, а у школі І-ІІ ступенів з 1 вересня цього року мало б навчатися лише 12 дітей. Причому, ця дев’ятирічка у Нараєві, за рік з бюджету забирає 442 тисячі гривень. Тому, за словами Любомира Крупи, одну школу, а саме дев’ятирічку, у цьому селі закривають.
Аналогічна ситуація у селі Конюхи Козівського району. Там у середній школі навчається 171 дитина, і в дев’ятирічці – 53 дітей. Планують залишити у селі тільки одну школу.
Реорганізація навчальних закладів передбачається у 19 навчальних закладах. Це на базі шкіл І-ІІ ступеня будуть утворювати початкові школи, тобто І ступеня. Або на базі початкових шкіл будуть створювати навчально-виховні комплекси – школи-садки.
Серед навчальних закладів, які підлягають реорганізації, є і два Тернопільські, але там ці процеси не пов’язані із малою наповнюваністю учнями.
Остаточне рішення – за райрадами
У Тернопільському районі жодну школу не будуть ні закривати, ні реорганізовувати. Хоча, за словами Любомира Крупи, там проблеми чи не найбільші з усіх районів.
– У Тернопільському районі школи великі, але нема нормального наповнення, нема жодної гімназії, нема жодної спеціалізованої школи, – каже директор обласного департаменту освіти. – Багато дітей з Тернопільського району навчаються у школах міста Тернополя. Батьки хочуть, щоб діти отримали якісну освіту, а тому возять своїх дітей у міські школи або ж діти добираються самі, транспортне сполучення зараз хороше. У результаті маємо таку ситуацію, що у районі є кілька початкові школи, в яких навчається по вісім або дев’ять учнів. Не краща ситуація із школами І-ІІ ступенів. Наприклад, Смиківці – величезне село поблизу Тернополя. А навчається там у дев’ятирічці лише 26 учнів.
Витрати на навчання одного учня там складають майже 20 тисяч гривень на рік. Однак, у Тернопільському районі не хочуть прислухатися щодо слушних порад з приводу оптимізації шкіл.
Остаточне рішенню по закриттю шкіл прийматимуть районні ради. Наразі, уже є рішення райрад по закриттю чотирьох навчальних закладів. Щодо решти – питання іще в процесі, але не факт, що по всіх школах буде прийняте рішення у районах.
Любомир Крупа каже, що проти закриття шкіл найбільше опираються вчителі-пенсіонери та директори. Також часто і у районах депутати вдаються до популізму, не прислухаючись до жодних економічних обґрунтувань.
– Ми тільки за те, щоб нічого не закривати, – каже Любомир Крупа. – Для того, щоб зберегти навчальні заклади, передбачена можливість співфінансування з районних бюджетів або з бюджетів сільських громад. Тобто, якщо готові профінансувати оплату комунальних послуг, технічного персоналу та утримання приміщень, тоді ми забезпечуємо оплату праці для вчителів і школа надалі залишається функціонувати. Також малокомплектні школи можуть знайти спонсора, який погодиться їх співфінансувати. Така можливість буде передбачена у законі про освіту.
Довідково
Малокомплектними вважають школи І-ІІ ступенів, у яких навчається менше 40 дітей. У 2014/2015 навчальному році в області функціонувало 180 малокомплектних шкіл. Для порівняння – у 2004/2005 навчальному році їхня кількість становила лише 60.
На 14 учнів – півмільйона
– За методологією Міністерства освіта на одного учня у бюджеті передбачено 8000 гривень на рік, – пояснює директор департаменту освіти і науки Тернопільської ОДА Любомир Крупа. – У нас же в деяких малокомплектних школах вартість навчання однієї дитини обходиться у 38000 гривень на рік. Скажімо, одна школа І-ІІ ступенів, у якій навчається лише 14 учнів, за рік обходиться бюджету у півмільйона гривень.
Окрім того, за словами Любомира Крупи, більшість вчителів, які працюють у малокомплектних школах, не мають повної ставки. Але, згідно з бюджетним кодексом, єдиний соціальний внесок рахують як від цілої зарплати. Таким чином освітня галузь ще втрачає додаткові кошти.
– Зараз фактично усі кошти ми витрачаємо тільки на зарплати, – говорить начальник обласного департаменту освіти. – Провівши оптимізацію освітньої мережі, щороку ми зможемо економити щонайменше п’ять мільйонів гривень. При цьому за вивільнені кошти зможемо придбати шкільні автобуси, зробити ремонти за державні кошти і не просити грошей у батьків.
Забезпечать шкільними автобусами
Любомир Крупа запевняє, що при закритті навчальних закладів обов’язково має бути передбачений підвіз дітей до інших шкіл і обов’язково мають бути працевлаштовані усі вчителі.
– Вчителі пенсійного віку будуть звільнені, а усіх вчителів працездатного віку відділи освіти мають забезпечити роботою, – каже пан Крупа. – У нас є багато випадків, коли вчитель працює у кількох школах, розташованих у сусідніх селах, де має по 0,25 ставки. Тепер він в одній школі буде мати більшу кількість годин, а діти, які прийдуть в нові навчальні заклади, побачать знайомих вчителів.
Повний список шкіл, які підлягають закриттю чи реорганізації у департаменті освіти поки не оприлюднюють, але загальну інформацію в розрізі районів, надали (див. таблицю). Із 31 школи, яку планують закрити, близько двох десятків – це початкові школи. Проте є й кілька дев’ятирічок (школи І-ІІ ступенів).
Наприклад, у селі Нараїв Бережанського району є дві школи. У середній школі, І-ІІІ ступенів, навчається 98 дітей, а у школі І-ІІ ступенів з 1 вересня цього року мало б навчатися лише 12 дітей. Причому, ця дев’ятирічка у Нараєві, за рік з бюджету забирає 442 тисячі гривень. Тому, за словами Любомира Крупи, одну школу, а саме дев’ятирічку, у цьому селі закривають.
Аналогічна ситуація у селі Конюхи Козівського району. Там у середній школі навчається 171 дитина, і в дев’ятирічці – 53 дітей. Планують залишити у селі тільки одну школу.
Реорганізація навчальних закладів передбачається у 19 навчальних закладах. Це на базі шкіл І-ІІ ступеня будуть утворювати початкові школи, тобто І ступеня. Або на базі початкових шкіл будуть створювати навчально-виховні комплекси – школи-садки.
Серед навчальних закладів, які підлягають реорганізації, є і два Тернопільські, але там ці процеси не пов’язані із малою наповнюваністю учнями.
Остаточне рішення – за райрадами
У Тернопільському районі жодну школу не будуть ні закривати, ні реорганізовувати. Хоча, за словами Любомира Крупи, там проблеми чи не найбільші з усіх районів.
– У Тернопільському районі школи великі, але нема нормального наповнення, нема жодної гімназії, нема жодної спеціалізованої школи, – каже директор обласного департаменту освіти. – Багато дітей з Тернопільського району навчаються у школах міста Тернополя. Батьки хочуть, щоб діти отримали якісну освіту, а тому возять своїх дітей у міські школи або ж діти добираються самі, транспортне сполучення зараз хороше. У результаті маємо таку ситуацію, що у районі є кілька початкові школи, в яких навчається по вісім або дев’ять учнів. Не краща ситуація із школами І-ІІ ступенів. Наприклад, Смиківці – величезне село поблизу Тернополя. А навчається там у дев’ятирічці лише 26 учнів.
Витрати на навчання одного учня там складають майже 20 тисяч гривень на рік. Однак, у Тернопільському районі не хочуть прислухатися щодо слушних порад з приводу оптимізації шкіл.
Остаточне рішенню по закриттю шкіл прийматимуть районні ради. Наразі, уже є рішення райрад по закриттю чотирьох навчальних закладів. Щодо решти – питання іще в процесі, але не факт, що по всіх школах буде прийняте рішення у районах.
Любомир Крупа каже, що проти закриття шкіл найбільше опираються вчителі-пенсіонери та директори. Також часто і у районах депутати вдаються до популізму, не прислухаючись до жодних економічних обґрунтувань.
– Ми тільки за те, щоб нічого не закривати, – каже Любомир Крупа. – Для того, щоб зберегти навчальні заклади, передбачена можливість співфінансування з районних бюджетів або з бюджетів сільських громад. Тобто, якщо готові профінансувати оплату комунальних послуг, технічного персоналу та утримання приміщень, тоді ми забезпечуємо оплату праці для вчителів і школа надалі залишається функціонувати. Також малокомплектні школи можуть знайти спонсора, який погодиться їх співфінансувати. Така можливість буде передбачена у законі про освіту.
Довідково
Малокомплектними вважають школи І-ІІ ступенів, у яких навчається менше 40 дітей. У 2014/2015 навчальному році в області функціонувало 180 малокомплектних шкіл. Для порівняння – у 2004/2005 навчальному році їхня кількість становила лише 60.
План отимізації освітньої мережі в області:
| № п/п | Район | Кількість шкіл, які планують закрити | Кількість шкіл, які планують реорганізувати |
| 1 | Бережанський | 4 | – |
| 2 | Борщівський | 4 | 4 |
| 3 | Бучацький | 3 | – |
| 4 | Гусятинський | 1 | – |
| 5 | Заліщицький | 1 | – |
| 6 | Збаразький | 3 | 2 |
| 7 | Зборівський | 3 | – |
| 8 | Козівський | 1 | 4 |
| 9 | Кременецький | – | 2 |
| 10 | Лановецький | 2 | 2 |
| 11 | Монастириський | 3 | – |
| 12 | Підволочиський | 1 | 3 |
| 13 | Підгаєцький | 1 | – |
| 14 | Теребовлянський | 2 | – |
| 15 | Тернопільський | – | – |
| 16 | Чортківський | 2 | – |
| 17 | Шумський | – | – |
| 18 | м. Тернопіль | – | 2 |
| Загалом: | 31 | 19 |
