Є люди, які залюблені у свою професію. Вони готові викладатись по повній задля досягнення поставленої мети. Одним із таких професіоналів є байківчанин, учитель фізичної культури Байковецької і Шляхтинецької загальноосвітніх шкіл, тренер збірної Тернопільського району з футболу серед учнів загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів, депутат Байковецької сільської ради Руслан Касарда.
– Руслане Степановичу, нещодавно Ви відзначали своє 40-річчя. Вдалося свято?
– В день іменин влаштував невеличке свято для рідних і близьких. Відпочинок у колі рідні – найкраще свято.
– Ви належите до категорії людей, які уміють аналізувати помилки в житті, дослухатися до чиєїсь думки чи є категоричним у своїх рішеннях?
– Кожна людина має право на помилку.Важливо, щоб вона це зрозуміла рано чи пізно.У моєму житті саме так і було. Моя дружина Люба горда красуня, тому довелося покоряти її серце двічі (посміхається). Спочатку щось не склалося, не “сходились” характерами… Згодом, коли стали більш дорослими, стійкішими й далекогляднішими, вирішили одружитися.
– Ви батько двох дітей. Яким бачите їхнє майбутнє?
– Донечка Алінка – першокласниця. Вона активна, цілеспрямована дівчинка, відвідує заняття з плавання в першій спортивній школі міста Тернополя. Я завжди ставлю їй за приклад олімпійську чемпіонку з плавання Яну Клочкову, кажу, що Алінка – моя майбутня чемпіонка.
Синові Максиму 14 років, він навчається у 8 класі Байковецької школи. Вчиться добре, цього року непогано продемонстрував знання під час восьми предметних олімпіад. Звісно, займається спортом. Тренується в Тернопільській районній дитячо-юнацькій спортивній школі, бере активну участь у змаганнях різних рівнів. Завдяки своїй наполегливості й старанням часто здобуває призові місця. Приміром, цього року виборов перше місце в змаганнях із шахів та шашок, які проводилися на базі Байковецької школи. Максим – моя «права рука», допомагає у всьому. Він добре володіє комп’ютерними технологіями, тож у майбутньому планує обрати технічну спеціальність. Ми з дружиною Любою підтримуємо погляди і прагнення дітей.
– Хто бере більшу участь у вихованні дітей: Ви чи дружина?
– Мабуть, усе-таки, дружина. Я все життя в спорті, який забирає немало часу. Доводиться їздити на змагання: і як учаснику, і як тренеру. Дружина це розуміє, підтримує мене, бо ж саме на взаєморозумінні і базується сім’я.
– Звідки у Вас захоплення спортом?
– Ще з дитинства я більшу частину вільного часу проводив на стадіоні. Завершив домашні справи – і на футбол. Спостерігав за грою тернопільської «Ниви». В 90-их вона виступала у вищому дивізіоні, показувала непогані результати. Словом, було з кого брати приклад. Свого часу під керівництвом тренера Едуарда Станіславовича Яблонського грав за дубль «Ниви», частенько забивав голи. Переконаний, що не я обрав професію, а професія обрала мене.
– Як учитель, скажіть: що найважче в роботі з дітьми?
– Найважче, мабуть, спрямувати дитину до досягнення мети, знайти потрібну мотивацію. Сьогодні діти краще знають свої права, ніж обов’язки, тож учителю, перш за все, потрібно запастись терпінням і переконати учня, що задля втілення мрії недостатньо лише мріяти. Переконувати треба особистим прикладом, прикладами успішних людей. Так, шлях до успіху нелегкий, але лише здолавши труднощі, можна сягнути висот.
Розумію, що не всі можуть перебувати на однаковому рівні розвитку в спортивних дисциплінах. Намагаюсь щоразу акцентувати увагу учнів на здобутому результаті, знайти стимул перемоги, показати, заради чого варто боротися. Переконливим стимулом є здобуті нагороди. Серед школярів регулярно проводимо товариські зустрічі, змагання. Нині серед молоді особливою популярністю користується футбол. Планую розпочати в Тернопільському районі проведення футбольних змагань серед дівчат.
– Ви депутат Байковецької сільської ради. Які важливі справи виконуєте в рамках депутатської діяльності?
– Разом із байківчанами здійснюємо прибирання території села. Найближчим часом плануємо провести роботи з відновлення дитячого майданчика на Русанівці. Ініціюємо оновлення старих електроопор і дротів у Байківцях.
– Ви є начальником футбольної команди «Сокіл» (Байківці). В минулому сезоні команда посіла друге місце в Другій лізі чемпіонату Тернопільського району з футболу. Які завдання стоять перед командою на новий сезон? Як відбувається підготовка команди до чергового етапу змагань?
– Підготовка до футбольного сезону, який стартує 4 травня ц. р., йде поступово. Підбираємо склад команди, цьогоріч залучатимемо молодих гравців, а також гравців, які раніше виступали за ФК «Сокіл». Про конкретні плани на сезон говоритимемо після перших офіційних матчів. Зараз головне – триматися серед лідерів Другої ліги.
Кілька років поспіль збираю і треную команду учнівської молоді Тернопільського району для участі в змаганнях із футболу серед команд Тернопільської області. Разом із іншими вчителями фізичної культури відбираємо талановитих дітей. Нещодавно наша команда на першості області виборола «бронзу», позаторік було «срібло», на черзі «золото» (посміхається). Також готуємося до Спортивних ігор сіл і селищ Тернопільського району, які щороку організовує сектор молоді і спорту Тернопільської райдержадміністрації, фізкультурно-спортивне товариство «Колос». Депутатський корпус Байковецької сільської ради обрав для участі в змаганнях із десяти видів спорту кращих спортсменів Байковець. Протягом березня-травня триває зональний етап змагань. Фінал ігор відбудеться в червні на стадіоні у Великих Гаях. Наразі у змаганнях із шахів вибороли ІІІ місце, із шашок – IV. Позаторік байківчани святкували перемогу в Спортивних іграх сіл і селищ Тернопільського району. Як буде цього разу, покаже час.
– За які футбольні команди вболіваєте?
– Зараз мені найбільше імпонує гра дніпропетровського «Дніпра». Подобається їхній стиль гри, приємно, що в команді багато українських гравців, які виступають на високому рівні. Вважаю, якщо вони продовжуватимуть грати в такому ж дусі, досягнуть серйозних результатів. Серед зарубіжних команд подобаються іспанські «Барселона» і «Реал» (Мадрид). Разом із сином підтримуємо тернопільські команди: ФК «Нива» і ФК «Тернопіль». Приємно, що останнім часом обидва тернопільські клуби перебувають серед лідерів у своїх групах.
– І наостанок розкажіть, як збираєтеся відсвяткувати Великодні свята?
– Великдень для мене – свято перш за все сімейне. Щороку разом із дітьми ходимо до плащаниці, святимо паску та інші смаколики Великоднього кошика. Недільного ранку йдемо до церкви на відправу. Активно долучаємося до Великодніх традицій. Якщо сприяє погода, водимо гаївки, радіючи Христовому Воскресінню. В інші дні Великодніх свят обов’язково навідуємося в гості до родичів.
Розмовляв Андрій Омельницький
.
