В околицях села Білокриниця на Кременеччині науковці та екологічні активісти виявили масштабні наслідки підпалу унікального карбонатного болота. На сполох забили представники Кременецького ботанічного саду, які разом з колегами провели екстрене обстеження території та зафіксували значні збитки для довкілля.
Чорне згарище замість реліктової екосистеми
Обстеження природного об’єкта відбулося 2 червня 2026 року. До ініціативної групи увійшли провідні науковці Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (доктор історичних наук Леонід Кравчук), Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка (кандидат біологічних наук Неля Цицюра), а також фахівці Кременецького ботсаду (Тетяна Чубата), НПП «Кременецькі гори» (Ірина Бобрик) та Луганського заповідника (кандидат біологічних наук Ліана Онук). Моніторинг здійснювався у присутності представниці Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА Галини Синиці.
Побачене на місці шокувало дослідників: величезні площі унікального болота повністю випалені. Вогонь знищив дерева, чагарники та трав’яний покрив, який слугував домом для багатьох рідкісних видів тварин та комах.
Це карбонатне болото є останнім залишком колишнього великого болотного масиву на березі правої притоки річки Іква, русло якої було каналізоване внаслідок радянської меліорації у ХХ столітті. Поруч із масивом досі б’ють чисті джерела, які в минулому, ймовірно, живили річечку Дядьківська Криниця.
Дикі орхідеї та бобри: що дивом уціліло
На крихітних ділянках, які випадково оминуло полум’я, науковцям вдалося відшукати справжні флористичні скарби, серед яких — червонокнижні дикі орхідеї. Дослідники зафіксували такі рідкісні види:
коручка болотна, сашник іржавий, осока Девела та Хоста;
пухівка вузьколиста (вкрай рідкісна рослина для Кременецького регіону);
нове, раніше невідоме місце зростання орхідеї зозулині сльози.
Окрім цього, на вцілілих підтоплених ділянках виявили свіжі сліди життєдіяльності європейського бобра. Науковці попереджають: якщо підпали та розорення не припиняться, край може назавжди втратити тисячолітні екосистеми, реліктові й комахоїдні рослини, а головне — стратегічний запас джерельної води, яка підтримує рівень ґрунтових вод у криницях місцевих жителів.
Звернення до влади та громади
Оскільки представники місцевої влади проігнорували запрошення та не з’явилися на обстеження території, екологи та науковці звернулися безпосередньо до громадськості. Вони закликають розголосити ситуацію та вимагають забезпечити реальний, а не декларативний захист унікального природного об’єкта, посилаючись на законне право громадян на безпечне довкілля (ст. 5 та 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»). Поки ще є що рятувати, громаду просять не залишатися байдужими до екологічної катастрофи.
Читайте також: У Тернополі після зливи підтопило будинки на Коновальця: у мерії назвали причину























