Верховна Рада України 17 липня затвердила Юлію Свириденко на посаду прем’єр-міністерки, підтримавши її кандидатуру 262 голосами. Це рішення стало кульмінацією кадрових змін в уряді, які розпочалися після відставки Дениса Шмигаля. Новий Кабінет Міністрів, запропонований Свириденко, також отримав підтримку парламенту, а президент Володимир Зеленський вніс кандидатури на ключові посади міністрів оборони та закордонних справ.
Шлях до прем’єрства
Юлія Свириденко, 39-річна уродженка Чернігова, має багатий досвід у державному управлінні та економіці. Закінчивши Київський торговельно-економічний університет, вона розпочала кар’єру в приватному секторі, працюючи економісткою та оцінювачкою. З 2015 року Свириденко обіймала посади в Чернігівській ОДА, а в 2018 році тимчасово виконувала обов’язки її очільниці.
Її кар’єра в центральних органах влади розпочалася у 2019 році з посади заступниці міністра економіки, а згодом — заступниці глави Офісу президента. У 2021 році Свириденко стала першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки, де здобула репутацію ефективної управлінки. Вона керувала важливими ініціативами, зокрема підписанням угоди про видобуток копалин зі США та запуском програми «Армія відновлення» для працевлаштування безробітних.
Голосування та нові завдання уряду
Голосування за призначення Свириденко показало підтримку з боку фракції «Слуга народу» (201 голос), груп «Довіра» (15), «Платформа за життя та мир» (15), «Відновлення України» (10), «За майбутнє» (12) та одного голосу від «Голосу». Фракції «Європейська Солідарність» та «Батьківщина» не підтримали кандидатуру.
Президент Зеленський, який запропонував Свириденко на посаду 14 липня, доручив новому уряду зосередитися на зміцненні економіки, розширенні програм підтримки українців і нарощуванні виробництва зброї. Сама прем’єр-міністерка наголосила на необхідності дерегуляції, скорочення бюрократії та захисту підприємництва для забезпечення стійкості країни під час війни.
Отже, новий склад Кабміну, який подала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко завтвердженний Парламентом:
– Михайло Федоров — перший віцепрем’єр-міністр, міністр цифрової трансформації;
– Тарас Качка — віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції;
– Герман Галущенко — міністр юстиції;
– Світлана Гринчук — міністерка енергетики;
– Олексій Соболев — міністр економіки, довкілля та сільського господарства;
– Денис Улютін — міністр соціальної політики та єдності.
Свої посади зберігають:
– Олексій Кулеба — віцепрем’єр-міністр з відновлення, міністр розвитку громад і територій;
– Ігор Клименко — міністр внутрішніх справ;
– Оксен Лісовий — міністр освіти і науки;
– Віктор Ляшко — міністр охорони здоров’я;
– Наталія Калмикова — міністерка у справах ветеранів;
– Сергій Марченко — міністр фінансів;
– Матвій Бідний — міністр молоді та спорту.
За міністрів оборони та закордонних справ проголосували окремо, оскільки кандидатури на них подає Раді президент. Зеленський запропонував Дениса Шмигаля на посаду міністра оборони та Андрія Сибігу — на посаду міністра закордонних справ.
Уродженець Тернопільщини і далі в уряді
Наш земляк, уродженець міста Зборів, Андрій Сибіга і далі очолює Міністерство закордонних справ. Новопризначений “старий” міністр назвав своє призначення великим викликом і кредитом довіри, який має бути виправданий. Він наголосив, що дипломатія України має бути проактивною, не чекати запрошень, а створювати власні формати і уже діють ініціативи на кшталт “Україна – Південно-Східна Європа”, Люблінського трикутника, Україна – НБ8, Веймар+.
Міністр повідомив, що затвердив нову структуру МЗС і до кінця року відкриють нові посольства та понад 10 консульств. Триває цифровізація послуг, вводиться автоматизований нотаріат, передбачене розширення доступу до послуг для українців за кордоном. Особливо Сибіга наголошує на пріоритетах: членство в ЄС і НАТО, посилення тиску на агресора, відновлення країни та відповідальність РФ.
Критика та питання до легітимності
Призначення Свириденко викликало дискусії щодо відповідності процедури Конституції України. Згідно з Конституцією України, пропонувати кандидатуру прем’єра має право парламентська більшість або ж коаліція.
Журналіст Данило Мокрик наголошує, що роль президента в таких призначеннях «чисто церемоніальна».
«Читаю ст. 114 Конституції, і там, правда, написано, що Верховна Рада призначає прем’єра за поданням президента. Але там же одразу написано: “Кандидатуру для призначення на посаду Прем’єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України”. Тобто роль президента тут – чисто церемоніальна. Він сам нікому нічого не пропонує. Пропонує парламент. Вам вже ліньки навіть формальний процес пропозиції від своєї ж коаліції організувати?»
Лідер «Європейської Солідарності» Петро Порошенко у своєму виступі в Раді вказав на можливі порушення, зокрема через відставку уряду під час воєнного стану, що суперечить статті 10 Конституції. Він також закликав уряд Шмигаля прозвітувати про свою роботу, зокрема щодо витрат на телемарафон і підготовку економіки до війни.
«Влада дуже поспішає відправити уряд у відставку. Тому перше запитання: де правова позиція української влади? Бо стаття 10 чітко передбачає: забороняється припиняти повноваження всіх органів державної влади, насамперед Кабінету Міністрів під час військового стану. Ви бодай спробували розтлумачити, що таке «припиняти повноваження»? Для того, щоб уже до наступного уряду не було запитань з боку закону.
Друге запитання: а де коаліція, яка висуває новий уряд? Може, його висуває український народ? Ні. Монобільшість? Ні. Це ще одна підстава, коли влада ставить під сумнів закону майбутній склад українського уряду. Легітимність уряду має бути бездоганною.
Ба більше, жоден уряд в історії України не пропрацював такий термін, як уряд, який зараз сидить у цій залі.
І я закликаю уряд прозвітувати! Про ковідний фонд, про апарати штучної вентиляції легень, про «Велике будівництво».
Цей уряд не підготував країну до війни. І ця відповідальність — не лише на президенті чи його Офісі. Бо, зокрема, вони мали підготувати країну. За три з половиною роки цей уряд не перевів економіку на військові рейки. Він витрачав гроші на марафон, на кешбек, на «Вовину тисячу», на підкуп виборців замість забезпечення Збройних Сил.
Ви позбавляєте Верховну Раду можливості почути звіт. Чесно дати можливість виступити кожному міністру. А вже потім ухвалювати рішення»
Тіньові зв’язки
Кар’єра Юлії Свириденко в Офісі президента розпочалась у 2020 році з відповідальності за безмитне ввезення масок, обладнання та медикаментів у розпал пандемії COVID-19. Згодом вона стала заступницею голови ОП з економічних питань. Однак коло її повноважень було значно ширшим, ніж передбачає типова посада. За словами одного зі співрозмовників Української правди, Свириденко доводилось курувати економіку, фінанси, енергетику, аграрний сектор, екологію, надра, а також частково оборонну та соціальну політику — завдання, які зазвичай розподіляються між кількома міністерствами.
За інформацією іншого співрозмовника, така відданість і завантаженість зробили Свириденко однією з найближчих соратниць голови Офісу президента Андрія Єрмака.
«Юля завжди бралася за роботу, навіть якщо вона сама чи хтось із команди була з нею не згодна. Якщо президент сказав — значить, треба», — згадує один із колишніх колег.
Політолог Ігор Рейтерович свого часу застерігав, що з призначенням вплив ОП на виконавчу владу значно посилиться.
«Свириденко — фахова, розумна, вона орієнтується в багатьох процесах. Але варто розуміти, що це не самостійна фігура. Це людина Єрмака. І хоча суспільству це можуть подати як новий імпульс чи оновлення курсу, насправді — жодних реальних змін не буде. Це як ситуація зі Залужним і Сирським: імена нові — методи ті самі» – каже аналітик.
Виклики для нового уряду
Попередній уряд Дениса Шмигаля зіткнувся з низкою скандалів, зокрема щодо фортифікацій, витрат на телемарафон та звинувачень у корупції в Міністерстві національної єдності. Новий уряд Свириденко стоїть перед складними завданнями: адаптація економіки до воєнних умов, залучення інвестицій і підтримка бізнесу в умовах скорочення зовнішнього фінансування. Економіст Дмитро Боярчук попереджає, що 2026 рік може стати критичним через брак зовнішніх ресурсів і відсутність чіткої економічної стратегії.
Попри виклики, Свириденко має репутацію компетентної управлінки. Її досвід у Мінекономіки, де вдалося відновити інвестиції Світового банку та підписати угоду про цифрову торгівлю з Великою Британією, дає підстави сподіватися на ефективну роботу. Проте успіх нового уряду залежатиме від здатності реалізувати амбітні цілі в умовах війни та економічної нестабільності.
