Як розповіла тернополянка Юля Гульчак, зі своїм чоловіком вони відгуляли весілля у перший рік війни. На той час і досі вона є єдиною жінкою-музикантом відомого у Тернополі творчого колективу – Муніципального духового оркестру «Оркестра Волі». А чоловік Андрій військовий, служить у Національній гвардії України.
Пише газета Свобода.
Але цікавим є моє знайомство з талановитою, творчою Юлею Гульчак. Нещодавно я відвідала концерт Муніципального духового оркестру «Оркестра Волі», де багаторічним керівником є Володимир Грицай.
Відразу з поміж численних учасників-чоловіків, віком від 20 років і аж до пенсійного віку побачила блондинку, єдину артистку оркестру, що майстерно грала на трубі.
А ще я звернула увагу на чоловіка, якого спочатку бачила зі спини. Адже він стояв у першому ряду і натхненно слухав оркестр.
Чоловік був у дуже гарній і оригінальній вишиванці, яка мала взір навіть на спині. Журналістська цікавість змусила мене підійти до нього, аби оглянути оригінальний вишиваний стрій і спереду, поцікавитися, хто створив таку вишиванку.
Коли, як мені спочатку здавалося, невідомий чоловік повернувся, я збагнула, що ми знайомі. Ним виявися Ігор Максим»як, у минулому капітан поліції, який від охоронної фірми детективного агентства «Холмс» деякий час працював у видавництві «Збруч», де знаходиться і редакція нашої газети «Свобода».
Ми розговорилися. До розмови доєдналася і дружина пана Ігора Марія. А на сцені, як зясувалося їх єдина донька – Юля, яка й вишила татові оригінальну чоловічу сорочку.
Як розповіло подружжя Максим’яків, їх донечка закінчила Тернопільську ЗОШ №24, духовий відділ Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв, вищу освіту здобула у Києві.
Відтак своє життя Юля вирішила поєднати з музикою. А ще вона і батько мають спільне хобі – вишиття. Щоправда Юля Гульчак вишиває хрестиком, а Ігор Максим’як – бісером.
Отакими вишивальниками багата наша родина,- каже Марія Максим’як,- Десять років вони вже вишивають. Чоловік вишив мені плаття і блузку. А ще бісером чоловік вишиває ікони, рушнички на Паску. А Юля хрестик до хрестика і є гарна картина.
Я люблю вишивати пейзажі,- додає Юля Гульчак, – А ще я собі вишила плаття та майбутньому чоловікові сорочку, коли ми ще навіть не були знайомі.
Ну з платтям для себе ти змогла вгадати, а як бути з сорочкою мабутнього чоловіка?.- запитую я.
Для нього я вишила тільки вставки до майбутньої сорочки, а вже на саме весілля ми пошили цей виріб. Але був перший рік війни і особливих урочистостей не було. Весілля ми святкували 8 жовтня. На розписку прийшли самі близькі, одягнувши також вишиванки…
Галина Вандзеляк
