Чергову звістку з фронту про смерть захисника отримала Тернопільщина. У боях на Донеччині загинув 26-річний військовий Іван Вовна, пише “Файне місто”. Іван жив у селі Чернилівка, що неподалік Підволочиська. Піклувався про батьків, заробляв кошти в Україні та закордоном, насолоджувався молодим життям. У нього були плани та мрії, які він хотів втілити. Однак вторгнення росіян в Україну повернуло його життя в геть інший бік.
Пішов на війну після Великодня
Як розповіли “Файному місту” друзі Івана, він отримав повістку за кілька днів після Великодня. Пройшов медогляд і готувався йти на війну.
Він був морським піхотинцем. Понад 8 місяців Іван відважно боровся із загарбниками. Його підтримували рідні, друзі, допомагали всім, чим треба, та молили Бога про закінчення війни, про повернення сина, друга, колеги додому…
Рукавиці так і не дочекалися свого власника
Друзі Івана розповів, що перед днем Святого Миколая (19 грудня) говорили з ним. Він казав, що хотів би рукавиці. Після цого всі організувалися та придбали їх.
Якраз спакували передачу, але не знали, куди відправити. До нього так і не додзвонилися. Думали, що на бойовому завданні, тому і чекали, коли він вийде на зв’язок. Так ту посилку і не передали. А згодом побачили, що його сестра оголосила розшук, – діляться друзі.
Ні звістки протягом 3-ох тижнів
Ввостаннє на зв’язок Іван виходив 18 грудня. Рідні попри все сподівалися, що він живий.
Іван обіцяв що обовязково повернеться з війни. Але 18 грудня зв’язок з ним розірвався. Було багато чуток: то він в госпіталі, то в полоні. Але тільки сьогодні сповістили, що наш Ванюшка вже на хмаринці. Він охороняв нас на війні, а тепер завжди буде дивитися на нас з небес, – ділиться подруга Аліна.
Життя захисника обірвалося 21 грудня 2022 року під населеним пунктом Водяне Донецької області. Там його серце зупинилося назавжди. У березні 2023 року йому б виповнилося 27 років…
Молодий юнак, один син у батьків, життя ще б могло тривати, але ворог знищує всіх і все.
Висловлюємо щирі співчуття матері та батькові, всій родині та побратимам.
Пам’ять про доброго та сміливого Івана буде жити серед нас.
Вічна пам’ять!!!
Герої не вмирають!!! – повідомили 9 січня у Підволочиській селищній раді.
“Смайлик” був з величезним серцем і душею
Чоловіка згадують як добру та позитивну людину. Він був душею компанії, вмів підбадьорити, вдало пожартувати, підтримати у складний час. Як його питали, коли приїде на відпустку, то казав: “Як тільки, так зразу”.
Людина з величезним серцем і душею, завжди на позитиві і з усмішкою на обличчі. Недаремно позивний у нього був “Смайлик”. Він душа компанії, в колі якого завжди було весело. Щирий і чуйний, який ніколи не був осторонь будь-яких ситуацій, – додає подруга Аліна.
Коли загиблого військового привезуть у рідне село наразі невідомо. Інформацію повідомлять згодом у Підволочиській селищній раді.
