Знаменитий стоголосий хор о. Йосифа Вітошинського із села Денисів, про славу якого писала майже вся західноєвропейська преса, вперше у Галичині виконав пісню «Ще не вмерла Україна» ще до того, як цей твір став національним гімном.
Свій перший хор, після висвячення 1864 року, о. Йосип Вітошинський організував у Зарваниці і управляв ним упродовж 1864–1867 рр. Та найвищих висот у культурно-громадській діяльності отець досягнув у селі Денисові (нині – Купчинецька громада).
Відомо, що 1868 року у Львові було закладено читальню «Просвіта». А другими після Львова, зусиллями о. Йосипа Вітошинського, «Просвіту» організували у себе саме денисівці (1870 р.), а також перший чоловічий селянський хор, який поступово переріс у мішаний. Хор цей співав із нот, а диригентом його був згадуваний священник. Демонстрував він своє пісенне мистецтво переважно у більших містах Західної України.
До речі, твір «Ще не вмерла Україна» вперше було відтворено хором о. Й. Вітошинського у селі Денисові, а вже згодом його виконували цим же колективом на масових заходах в інших населених пунктах Галичини.
На концерті у Львові віденські знавці співу підозрювали, що в хорі беруть участь оперні артисти, одягнені у селянський одяг. Тодішня преса писала: «Денисівські драбинясті вози із співаками, одягненими в сіраки, вітали Відень, Варшава і Прага». Не помилився сучасник, бо справді про славу хору писала майже вся західноєвропейська преса.
