З’явилося раніше за “справжнє пиво”
У широкого загалу “справжнє пиво” пов’язують з так званим німецьким законом “про чистоту”, відомий як “Райнгальтсгебот”. Найвідомішу версію закону ухвалили у 1516 році у Баварії. І сьогодні саме його вважають еталоном при виготовленні пива багато броварів. Суть закону зводилася до наступного — пиво має складатися з ячмінного солоду, води та хмелю.
Однак, як і у випадку з багатьма історичними фактами, “справжнє пиво”, коли його почало варити людство, було не зовсім таким, як його описує “Райнгальтсгебот”. Згадки про пиво знаходять у документах епохи Межиріччя (цивілізації Близького Сходу на території сучасного Іраку та Сирії). У Стародавньому Вавилоні існувало близько 16 сортів пива. Ймовірно, що значна частина цих сортів були ближчими до “пшеничного білого” ніж до звичного сьогодні ячмінного. Значення пива було настільки великим, що йому присвячувалися окремі положення “Законів Хаммурапі”, ухвалених між 1792-1750 роками до нашої ери могутнім правителем Вавилону. Зокрема, розведення пива водою суворо каралося. Приблизно у ті ж часи, у Стародавньому Єгипті, за роботу будівничим пірамід платили 2-4 літри пива. Як свідчать археологи, йшлося, швидше за все, про “легке пшеничне” пиво. Єгиптяни змішували випечений хліб і пшеничну муку для виготовлення пива.
Врятувало королівську сім’ю від банкрутства
У Європі пиво могло з’явитися також кілька тисячоліть тому. Дослідники Лундського Університету з Швеції знайшли залишки солоду та низькотемпературних печей, котрі використовувалися для підсушування солоду. На думку вчених, ці знахідки доводять, що пиво на території сучасної Європи варили ще у “Залізну добу” , тобто більше 3000 років назад.
Часто основою такого пива була пшениця. Фільтрації у ті давні часи, звичайно, не існувало. Тому, ймовірно, найбільш поширеним був саме пшеничне “біле”, тобто нефільтроване пиво. Згідно наявних відомостей найдавніша відома європейська пивоварня “Вайнштефан” ще у 1040 році варила саме “біле” пиво і продовжує його виготовляти досі.
Кардинальні зміни відбулися у 1516 році з ухваленням Вільгельмом IV Віттельсбахом “закону про чистоту”. Формально йшлося про потребу “варити правильне пиво”, де “пшеничному” не було місця. Крім того, ухваленню закону передувало кілька неврожайних років. Пшениця була потрібна для випікання хліба. Заборонили варити “біле” пиво всім, окрім брата монарха, Людовіка X Ганса Сигізмунда Дегенберга.
Заборону продовжили у 1567 році мотивуючи потребою “не витрачати пшеницю на непотрібний напій”. Проте членів королівської родини заборона не стосувалася. Кажуть, що завдяки заробленим статкам на “білому” пиві, Віттельсбахам вдалося уникнути банкрутства після участі у виснажливій Тридцятилітній війні (1618-1638). З часом королівська родина почала давати послаблення, дозволяючи варити “біле” пиво усім аристократичним родинам, які мали у власності броварні. Щоправда кожен мав сплатити “податок”, аналог сучасної франшизи. Подібні обмеження призвели до того, що “білого” і пшеничного пива було вкрай мало. Його споживали лише 3 % населення Німеччини. Зрештою, у XIX столітті королівська родина відмовилася від свого права і пшеничне стало одним з найулюбленіших напоїв, котре вживають близько третини баварців.
Його люблять в Україні та світі
Сьогодні різні сорти “білого” пива можна знайти, як у Німеччині, так і у Франції, Бельгії, США, Австралії, а також в Україні. Є різниця у споживанні “білого” пива. Хтось любить більш міцні сорти, а хтось надає перевагу легким. Хоча стандартно “біле” вважається легким пивом, що особливо добре тамує спрагу влітку.
Назва кожного з сортів “білого” пива співзвучна з поняттями “пшениця” або ж “біле”. Все завдяки кольору пива, котре є злегка мутнуватим, бо містить залишки дріжджів та пшеничних протеїнів. Пиво багате на вітаміни групи “B” та має ізотонічні якості. За це його особливо люблять молоді активні люди.
“Біле” набагато м’якше, у порівнянні з пивом звареним виключно з ячмінного солоду. Має легку хмелеву гіркоту та “цитрусові” нотки. Завдяки смаку цей вид пива користується популярністю серед жінок.
Загалом немає чітких стандартів вживання “білого” пива. Хтось любить додавати лимонного, малинового чи м’ятного сиропу. Комусь більше до вподоби “чистий смак”. Добре “біле” пиво в Україні краще шукати серед марок регіональних броварень. Вони більше схильні “витрачати час” на виготовлення менш ходового пшеничного пива. Тут можна знайти і добрі поради до того, як вживати “біле” пиво.
Наприклад, відомий тернопільський виробник “Опілля”, що виробляє однойменне “Опілля Біле”, до свого пива рекомендує легкі закуски і зелених салатів. З з цим сортом пива добре смакуватимуть різного роду запечені овочі, смажена риба і зелені салати з руколою, базиліком, пряними травами та помідорами, приправлені легкими сирами такими, як моцарела чи бринза. Також це пиво можна вживати з легкими десертами на основі цитрусових.
“Біле” найкраще підійде для романтичної вечері зі своєю половинкою або ж для гарного літнього пікніка на природі. Загалом же, знавці радять, якщо існує “проблема вибору” пива до обіду чи вечері, то варто брати “м’якше пиво” з додаванням пшениці такими, як біле пиво.
Тож залишається лише смакувати, згадуючи цікаву та добру історію “білого” пива.
