30 червня в Україні відзначили 111 років від дня народження видатного політичного діяча, головного командира Української Повстанської Армії, Героя України Романа Шухевича (Тараса Чупринки). Також у цей день згадували річницю віхової для України події – Акту відновлення Української державності. Про величезне значення героїв минулого для теперішньої України – розповів міський голова Тернополя Сергій Надал.
Шухевич створив армію «Воюючої України»
У постаті Романа Шухевича віддзеркалилася доля покоління українців 30-50-х років, які мужньо і жертовно боролися за незалежність своєї Батьківщини. Роман Шухевич є зразком командира, який у найважчий для України час зумів організувати боротьбу, що тривала майже десятиліття. Роман Шухевич був для своїх бійців ідеалом та прикладом для наслідування. Він організував армію «Воюючої України». Таким він залишається сьогодні і для нас: командиром «Армії Нескорених». Без подвигу Романа Шухевича та сотень тисяч бійців УПА й українських підпільників, Українська держава не змогла б відробитися.
Сьогодні новий окупант ступив ногою на наші землі, але і його чекає ганебна поразка, не дивлячись на всю його безмежну військову потугу. Адже українці – це нація героїв, нація «нескорених»!
У цей день хочу нагадати слова самого Романа Шухевича, які найкраще характеризують його подвиг та звитягу: «Ми усі — вояки УПА і всі підпільники, зокрема і я, — свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться згинути в боротьбі з брутальною силою. Але, запевняю вас, — ми не будемо боятися вмирати, бо, вмираючи, будемо свідомі того, що станемо добривом української землі. Це наша рідна земля потребує ще багато добрива, щоб у майбутньому виросла на ній нова українська генерація, яка довершить те, що нам не суджено було довершити».
Тому за своїм значенням для України, Шухевича треба ставити поряд з гетьманом Мазепою, Тарасом Шевченком, Степаном Бандерою.
У 1941 році Україна відродилася як незалежна держава
Також 30 червня у далекому 1941 році у Львові та інших містах України було проголошено Акт відновлення Української Державності.
У тексті проголошення було сказано, що «волею Українського Народу Організація Українських Націоналістів під проводом Степана Бандери проголошує відновлення Української Держави, за яку поклали свої голови цілі покоління найкращих синів України».
В Акті проголошення містилося прохання до населення «не скласти зброї так довго, доки на всіх українських землях не буде створена Суверенна Українська Влада».
Наступного дня з’явився другий важливий документ — Пастирський лист Митрополита Андрея Шептицького, яким Українська Греко-католицька Церква визнала Акт за початок відновлення Української держави. 10 липня з’явився подібний документ Української Православної Церкви, підписаний єпископом Луцьким.
Тобто Акт відновлення Української державності був легалізований українським народом та українською Церквою.
Правда, це не завадило німцям вже 12 липня арештувати і вивезти до концтабору Ярослава Стецька, Степана Бандеру та інших керівників ОУН та уряду.
Однак сам факт Акту засвідчив, що Україна є і буде саме як незалежна держава у своїх етнографічних межах. Акт відновлення Української держави став могутнім поштовхом до створення Української Повстанської Армії, розгортання масового руху опору, чинником, що вплинув на хід та результати Другої світової війни.
Без Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року не було б Декларації про державний суверенітет від 16 липня 1990 року, не було б Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року.
Завдяки героям минулого, ми сьогодні живемо у незалежній Державі.
Слава провідникам української нації!
Слава Героям України!
