Минув рік, як в Україні заблокували російські соціальні мережі. Тоді користувачі та фахівці по-різному поставилися до обмеження: від обурення до беззаперечної підтримки. Чи змінилися вподобання української інтернет-аудиторії рік потому, аналізували наші експерти.
Чи спрацювала заборона?
За даними міжнародного агентства «We are social», 25,5 мільйонів українців користуються мережею інтернет. З них понад 13 млн використовують соціальні мережі. Проте більшість користувачів не усвідомлює, що, крім розваг і спілкування, мережа несе чимало загроз. Зокрема, через доступ до особистої інформації, яку можуть використовувати проти громадянина та держави в цілому.
17 травня минулого року Президент України Петро Порошенко увів у дію рішення РНБО про заборону російських сайтів. Були заблоковані сайти антивірусних компаній «Лабораторія Касперського» і DrWeb, бухгалтерської програми 1С, а також «Кинопоиск». Проте найбільший резонанс викликало те, що під блокування потрапили соцмережі «ВКонтакте» та «Одноклассники», а також низка сервісів «Яндекс» та «Mail.ru». На квітень 2017-го всі ці сервіси входили до топ-10 найбільш відвідуваних сайтів України.
Попри доведені факти збору російськими спецслужбами особистих даних українців, користувачі та фахівці по-різному поставилися до цієї заборони. Дехто з експертів підтримав цей крок, інші казали про порушення прав людини і пророкували те, що заборона не спрацює. Рік потому опонентів легко розсудити. За даними аналітичної компанії Kantar TNS CMeter, на квітень 2018-го жоден російський сервіс не потрапляє до десятки популярних сайтів нашої країни. За час заборони російські соціальні мережі втратили щонайменше 30% охоплення і далі щомісяця втрачають 1-2%.
Попри побоювання скептиків, для користувачів блокування не стало катастрофою. На зміну російським продуктам прийшли європейські та американські аналоги. Аудиторія «Вконтакте» відкрила для себе Facebook та Instagram, навігаційні сервіси «Яндекс» поступилися місцем продуктам Google. За даними онлайн-видання Watcher, за останній рік кількість українських користувачів Facebook зросла на 67% – з 6,6 до 11 мільйонів, Instagram – з 3,6 до 7,3 мільйона. Лідерами за охопленням української аудиторії стабільно залишаються Google і Youtube.
Життя онлайн триває
Звичайно, соцмережі – це не тільки «лайки» та коментарі, а й бізнес. Великі українські компанії від блокування не постраждали, просто закрили офіційні акаунти в заборонених мережах. Представники ж малого бізнесу, зокрема, ті, хто заробляв продажем через спільноти «ВКонтакте», мали чимало побоювань. Але й вони за рік змогли переорієнтуватися на інші шляхи продажів через Instagram та Facebook, а часом навіть вийти на новий рівень.
«Блокування російських соцмереж багатьох змусило мислити масштабніше і застосовувати нові канали збуту своєї продукції», – зазначає керівник «Київського публічного агентства комунікацій» Інна Ковальчук.
Спеціаліст по контекстній рекламі Юлія Майок погоджується, що після блокування російських ресурсів генерувати трафік для сайтів замовників стало значно складніше, оскільки Google має вищі критерії і вимагає якіснішого контенту.
Звісно, казати про повну відмову від російських сайтів зарано. За статистикою, кожен третій українець продовжує хоча б раз на місяць відвідувати сторінку «ВКонтакте». Таку статистику експерти вбачають типовою і кажуть про перехідний період.
«Як показує досвід інших країн, у яких соціальні мережі заборонені, кількість користувачів скоротилася, але близько 10 відсотків користувачів є стабільними. Виконати рішення РНБО реально, але на 100 відсотків щось заборонити в інтернеті неможливо», – зауважує експерт ГО «Інформаційна безпека» Тетяна Попова.
Чому кібербезпека – це серйозно
Фахівці запевняють, що, незважаючи на можливості обходу блокування за допомогою VPN-з’єднання, заборона суттєво вплинула на поведінку користувачів. І навіть якщо вона буде знята, аудиторія навряд чи повернеться до російських сервісів. Уся країна побачила доведені факти збору російськими спецслужбами особистих даних українців через підконтрольні інтернет-сервіси. Так, наприкінці травня минулого року, співробітники Служби безпеки України провели в Києві та Одесі обшуки в офісах дочірньої структури російської компанії «Яндекс». Правоохоронці з’ясували, що менеджмент компанії незаконно збирав та передавав до Росії персональні дані українців. Зокрема, рід занять, спосіб життя, місця перебування, проживання, роботу, дозвілля, джерела та розміри доходів, номери телефонів, електронні адреси і доступи до акаунтів у соцмережах. Оперативники встановили, що до РФ передавалася інформація про співробітників правоохоронних органів та військовослужбовців ЗСУ.
І це не єдиний приклад зазіхань на кібербезпеку України. Після початку військових дій на Донбасі американська компанія CrowdStrike виявила, що російські хакери поширили через соцмережу «ВКонтакте» вірус, який інфікував програми на Android. Це дозволило росіянам отримати доступ до програмного забезпечення, яке використовували українські артилеристи. У такий спосіб російські військові отримували дані про розташування знарядь і могли заздалегідь завдати удару.
Власне, Україна була чи не найпершою, хто зіткнувся із гібридними інструментами Росії у соціальних мережах. Пізніше весь світ почув про втручання РФ у вибори президента США через Facebook, зокрема, про «фабрику тролів» та незаконний збір даних американських виборців. Тож у експертів не виникає сумнівів, що рішення української влади попередило ще безліч можливих атак. Повернутись російські мережі в Україну можуть лише за однієї умови, яку неодноразово озвучував глава держави Петро Порошенко.
«Коли останній російський солдат покине суверенну і незалежну територію України, ми будемо готові переглянути це рішення», – підкреслив Президент.
Більшість експертів поділяє думку, що процес віддалення українців від російських сервісів пройшов точку неповернення. Користувачі відкрили для себе нові сервіси, а бізнес – навіть отримав перспективу до зростання. Рік потому вже мало хто ностальгує за «Вконтакте», продовжуючи опановувати нові майданчики.
Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю
