Чому дорожчає борщовий набір
Не минуло й десяти днів з моменту оголошення національного карантину, як у країні почали дорожчати продукти харчування. У супермаркетах найбільш відомих роздрібних мереж країни – «АТБ», «Сільпо», «Billa», «ЕКО маркет» – уже зафіксовано підвищення цін. Давайте спробуємо розібратися в причинах настільки різкого та масштабного подорожчання й, можливо, змоделювати ситуацію, зробивши прогноз подальшого розвитку подій. Зрозуміло, багато чого в цьому питанні залежатиме від сприйнятливості громадян до панічних настроїв, а також від дій, які потенційно можуть здійснити представники української влади – як місцевої, так і центральної (наприклад, Кабінету Міністрів).
Почнемо із причин подорожчання продуктів. Як пояснили представники торговельних мереж, підвищення продиктоване насамперед значним зростанням закупівельних цін. Це значить, що виробники та постачальники продуктів за останні тижні помітно підвищили вартість своєї продукції. У середньому підвищення становило 10–35%. Постачальники збільшили ціни на: цукор – на 8%, макаронні вироби – на 9,5%, пшеничну крупу – на 11%, гречку – на 51%, овочі та фрукти – на 10–15%, борошно – на 5%, яйця – на 6%, м’ясну продукцію – на 2–10%, картоплю – на 6–10%, цибулю – на 9–16%. Однак щодо деяких категорій товарів (наприклад, на продукти з так званого борщового набору) підвищення становило більш як 120%.
Аргументи виробників і продавців
Виробники аргументують це тим, що у зв’язку з пандемією коронавірусу в світі й обмеженнями, які введені повсюдно, зросла собівартість продукції. Це привело до зростання курсу долара США та різких коливань на валютному ринку загалом. Також на цій ситуації позначилося фактичне закриття імпорту багатьох товарів і продуктів. Що ж стосується овочів і фруктів, то через транспортні перебої збільшився обсяг неліквіду на складах. Звісно, все це в підсумку призвело до подорожчання продукції.
Після таких подій торговельні мережі були змушено підняти ціни та першими потрапили під критику незадоволених клієнтів. Аргументи підприємств торгівлі досить переконливі. Приміром, найбільший гравець на ринку українського ритейлу – «АТБ» (сьогодні в 24 областях України працюють 1095 таких супермаркетів), як і раніше, встановлює мінімальну надбавку – у більшості випадків вона не перевищує й 10%. Прибуток компанія одержує не через велику різницю цін, а за рахунок товарообігу.
При цьому всі представники роздрібної торгівлі країни визнають, що в умовах коронавірусної паніки, карантину, обмежувальних заходів розірвання договорів із виробниками, які підвищують ціни, неминуче призведе до небажаного результату – дефіциту продуктів на прилавках. Зрозуміло, що цього не можна допустити.
«Основного товару вистачає, ситуація з його доступністю поліпшується. Ми закінчуємо наповнення складів і відновлення запасів магазинів нашої мережі, які швидко закінчилися через ажіотажний попит минулого тижня. Передумов і ризиків для формування дефіциту товарів в Україні ми не бачимо. Можливо «випадання» деяких груп, що пов’язано з ажіотажем, але протягом одного-двох днів ми готові задовольнити потреби населення країни в продуктах і товарах, що належать до соціальної категорії», – розповів генеральний директор корпорації «АТБ» Борис Марков.
За його словами, дефіциту товарів нема й не буде, оскільки їхня поява на полицях супермаркетів – лише справа часу, який потрібен на доставку від складу виробника до конкретного маркету.
До слова, завдяки розвиненій логістичній інфраструктурі (9 мультитемпературних складських центрів, величезний автопарк – 7 колон) «АТБ» вдається навіть після подорожчання пропонувати найбільш доступні ціни, які в середньому на 10–15% нижчі за середньоринкові.
Сезонне зростання й ажіотаж через карантин
Слід також зазначити, що національний карантин супроводжується різким зростанням курсу основних валют і сезонним збільшенням цін на деякі групи товарів, яке ажіотаж лише прискорив. Про це говориться в матеріалі газети «Дело», яка провела власне розслідування причин подорожчання. На думку авторів статті, складніше всього зараз справи із товарами, які Україна імпортує з-за кордону. Як відомо, багато торговельних партнерів на період пандемії обмежили експорт, щоб захистити від дефіциту ринок своєї країни.
Як визнають економісти й експерти ринку, маємо наочний приклад, коли підвищення цін об’єктивне. Воно продиктоване не бажанням виробників продуктів чи торговельних мереж наростити прибуток, а спробою утриматися на плаву та зберегти стабільним вітчизняний ринок торгівлі. На щастя, поки їм це вдається, адже прилавки магазинів не спорожніли, як у деяких країнах Європейського Союзу. Немає дефіциту ані продуктів харчування, ані товарів першої необхідності.
Адміністративний тиск на ринок – шлях до кризи
Водночас ситуація небезпечна ще й тим, що у зв’язку із невдоволенням громадян зростанням цін у неї може втрутитися Кабінет Міністрів. В Україні діє ринкова система: ціни регулюються умовами ринку, а не в примусовому порядку становлюються державою. Ця система збалансована: будь-яка торговельна мережа зараз працює з фіксованою надбавкою, а за так званого ручного управління чи іншого втручання з боку влади вона в найкращому разі дасть збій, а в гіршому – ризикуємо одержати венесуельський сценарій (тотальний дефіцит на все, інфляція, що обчислюється мільйонами відсотків тощо).
«Обвинувачувати торговельні мережі в зростанні цін некоректно, – прокоментував спроби держави втрутитися в ситуацію аналітик Володимир Цибулько. – Роздріб надає винятково послугу продажу товару. Постанова Кабміну про проведення цінового аудиту соціально значущих груп товарів у першу чергу вдарить по виробниках продукції. Перевіряти ціни в роздрібних мережах – найпростіше, що може придумати людина із соціалістичним мисленням. Кабінет Міністрів грається в регулювання ринку. Такі ігри небезпечні, оскільки використовується адміністративне насильство, а не компенсаційні механізми».
Інші незалежні експерти згодні з тим, що втручання влади в ринковий механізм, який за довгі роки сформований у системі ритейлу, швидше, завдасть шкоди, аніж приведе до здешевлення гречки або вівсянки.
Обговорення