• Останні
  • У тренді

Приголомшлива історія про одну зраду на Тернопіллі

16.06.2018
У Тернопільській облраді обговорили процес післявоєнного відновлення України

У Тернопільській облраді обговорили процес післявоєнного відновлення України

26.05.2022

У МОН сказали чи підуть діти до школи 1 вересня

26.05.2022

Резонансне вбивство у парку Національного відродження: випивка переросла в бійку, підсумок якої – смерть

26.05.2022
Ручну гранату виявила жінка неподалік села на Тернопільщині

Ворог завдав удару по Хмельниччині, ракету збили, – голова ОВА

26.05.2022
​Польща готується до можливих обстрілів з боку Росії, –  Дещиця

​Польща готується до можливих обстрілів з боку Росії, – Дещиця

26.05.2022

Три місяці війни забрали у Тернопільщини майже шість десятків воїнів

25.05.2022

Дієтологиня розповіла, чи варто охочим схуднути їсти борщ

25.05.2022
Президент посмертно нагородив орденом «Золота Зірка» бережанця Віталія Скакуна

Президент посмертно нагородив орденом «Золота Зірка» бережанця Віталія Скакуна

25.05.2022
Ворог обстріляв військовий об’єкт на кордоні з Польщею

На Хмельниччині пролунали вибухи

25.05.2022
На Тернопільщині попрощалися із військовим Дмитром Головком: п’ятимісячний син залишився сиротою

На Тернопільщині попрощалися із військовим Дмитром Головком: п’ятимісячний син залишився сиротою

25.05.2022
«Україна щодня отримує нову Небесну Сотню», – Глава УГКЦ

«Україна щодня отримує нову Небесну Сотню», – Глава УГКЦ

25.05.2022
“Це відвертий грабіж!”: тернополяни шоковані цінами на сіль

“Це відвертий грабіж!”: тернополяни шоковані цінами на сіль

25.05.2022
Четвер, 26 Травня, 2022
Газета Місто! Там, де ти живеш!
Співпраця
  • Новини
  • Тернопіль
  • Твоє місто
    • Бережани
    • Борщів
    • Бучач
    • Вишнівець
    • Гусятин
    • Заліщики
    • Збараж
    • Зборів
    • Козова
    • Копичинці
    • Коропець
    • Кременець
    • Ланівці
    • Микулинці
    • Монастириська
    • Підволочиськ
    • Підгайці
    • Почаїв
    • Скалат
    • Теребовля
    • Чортків
    • Шумськ
  • Україна / Світ
  • Теми
    • Події
    • Суспільство
    • Політика
    • Кримінал
    • Економіка
    • Освіта
    • Спорт
    • Культура
    • Особистості
    • Релігія / Духовність
    • Смачного!
    • Життя
    • Здоров’я / Краса
    • Господарка
    • Стосунки / Сім`я
    • Історія / Туризм
    • Авто
    • Цікаве
  • Війна з рф
Немає результату
Переглянути всі результати
Газета Місто! Там, де ти живеш!
Немає результату
Переглянути всі результати

Приголомшлива історія про одну зраду на Тернопіллі

Автор Спокійна Надія
16.06.2018
в Головне, Життя, Новини, Тернопіль

ПЕРЕГЛЯНЬТЕ ТАКОЖ

У Тернопільській облраді обговорили процес післявоєнного відновлення України

У Тернопільській облраді обговорили процес післявоєнного відновлення України

26.05.2022

У МОН сказали чи підуть діти до школи 1 вересня

26.05.2022

Надвечір’я… Сонце золотило осінні дерева, виблискувало своїм сяйвом, ніби прощаючись із днем. Ярослава Михайлівна відчинила вікно, залюбувалася красою надвечірнього неба, та, зітхнувши, сіла за директорський стіл, взялася за папери. Скільки їх тут! Реформа реформою, а папери залишилися. Писалося легко, можливо, тому, що син Сергій подзвонив з АТО, повідомив, що через тиждень буде вдома.

З відчиненого вікна чувся спів молодого працівника школи Миколи: «…Сподобалась мені, сподобалась мені тая дівчинонька…»

Ярослава Михайлівна замислилась на мить: «Яка ж то дівчинонька тая? Головне, щоб душевною була, не примхлива. Микола хороший, трудолюбивий, навчається заочно в інституті». Якби зараз хтось побачив очі директора школи… Добрі, замріяні очі. Коси вільно спадали на плечі. Таке собі дівчисько, русокосе, із сірими добрими очима.

А за вікном співав Микола, й долітали ці слова: «Сподобалась мені тая дівчинонька…»

У двері кабінету настирливо постукали.

— Можна, заходьте, — сказала директорка.

У кабінет стрімко увійшла жінка й одразу промовила: «Тая я…»

Це було так несподівано, що Ярослава Михайлівна навіть здригнулася від тих слів, що прозвучали замість привітання.

— Ви тая? Тая дівчинонька?

— Яка дівчинонька? Що ви собі дозволяєте? Ображаєте мене! Ось так відразу. Я… я…, знаєте… Знайте, я звернуся до начальства. У мене такі, такі докази, — гнівно проказала незнайомка.

— Які докази? Нічогісінько не розумію, — сказала Ярослава Михайлівна. Уважно глянула на непрохану гостю, ошатно вдягнуту, немов збиралася заміж, та вік не для цього. — Ми бачимося вперше. Пробачте, але я не знаю вас.

— Мене не знаєте? Прекрасно знаєте! — голосно, роздратовано та зухвало викрикнула жінка.

— Не кричіть і поясніть, у чому суть?

— Хто я така? Я ж вам сказала, що я — Тая. Тая Бурункевич… Таїсія. Тепер впізнали?

Ще хвилина, і, здавалося, потоки гніву полинуть із уст жінки. В очах зблиснули вогники ненависті та неприхованої люті.

— Ви Таїсія? Я рада. Сідайте, будь ласка.

— Ви раді? З якого дива ви зраділи? — аж захлинулася від здивування.

— Тому що я саме такою вас уявляла, — відповіла директорка.

Ярослава Михайлівна доклала багато зусиль, щоб ніжно, привітно та з посмішкою, як до першокласників, говорити з гостею. Адже вчителі повинні не тільки все знати, а й бути гарними акторами. Посміхнутися навіть тоді, коли хочеться нагрубіянити, закричати або ж заплакати.

— Ви така гарна, така чарівна. А як вишукано ви одягнені, — з посмішкою на обличчі й неприязню в душі сказала Ярослава.

— Я приїхала до вас, тому що місяць тому в піджаку свого чоловіка знайшла лист, у якому він пише, що любить вас, Ярославо, — продовжила в тому ж тоні непрохана гостя.

— Але ж я навіть не бачила цього листа…

— А ще він зберігав ваші листи та дві фотографії. Ви писали йому, що любите його… Любите мого чоловіка Романа!

— Ці листи я писала давно, коли Роман ще не був одружений з вами. Тому я ні в чому не винна. Таїсіє, зробімо так: ходімо до мене додому, разом повечеряємо та й поговоримо. Ви ж з дороги, змучені, напевно.

— Повечеряти з вами? Ви не розумієте, для чого я приїхала? — голос Таїсії розривався від неприхованого гніву.

— Я все зрозуміла, — спромоглася чемно проказати Ярослава. — Знаєте, а ще я збагнула, що ви інтелігентна та сучасна жінка. Навіть ваша зачіска така, як в американської кінозірки.

Цими словами Ярослава, здається, зовсім обеззброїла цю непрохану, з далекого минулого, гостю… І Таїсія, вже із зовсім іншим настроєм, погодилася завітати до Ярослави. Йшли мовчки… Бо насправді Ярославу душило роздратування, навіть хотілося нагрубіянити цій жінці. Але здоровий глузд узяв верх.

…Роман був першим коханням Ярослави, про таке пишуть у книжках. При згадці про нього у серці жеврів вогник тепла. А посварилася з ним колись через цілковиту дрібницю. А він враз несподівано одружився з оцією… Таєю. Буквально через місяць після весілля з нею Роман приїхав до Ярослави та благав прощення.

— Ярославо, через свою гордість ти пропадеш, — казав тоді Роман. — Я ж знаю, відчуваю, що ти любиш мене.

— Я тебе розлюбила. Сьогодні. Адже ще навіть медовий місяць не закінчився, а ти вже біля моїх ніг.

— Прийду через рік, подивлюся, що ти тоді скажеш. У селі ти помреш духовно, а краса твоя зів’яне. Одумайся, поки не пізно.

— Пізно. Їдь до своєї дружини.

— Ти ж знаєш, я одружився, бо…

— Не хочу ні слухати, ні знати! Вона — твоя дружина. Це все, що я маю знати. У мене немає до тебе ніяких претензій.

Ярослава говорила впевнено, намагаючись не показувати своїх почуттів. І тільки після того, як Роман поїхав, вона впала на своє ліжко й гірко заплакала. І змусила себе забути про коханого.

Через два роки Ярослава вийшла заміж за Андрія, який працював інженером з техніки безпеки. Якось Андрій поїхав у відрядження, а Ярослава, як завше, перевіряла зошити. Як раптом до неї завітав Роман.

— Я прийшов, — сказав тихо. — Знаю, що ти три місяці тому вийшла заміж. Знаю і те, що тобі тяжко, як і мені було тоді. Збирайся, поїдемо! Ти не зможеш з ним, як і я не можу з Таїсією. Дочка народилася, але мені так важко…

— О, ти вже тато?! Вітаю тебе, — промовила Ярослава. — Тож повертайся до дружини. Я ніколи не зруйную твоєї сім’ї, не зроблю так, щоб твоя дочка росла без батька, щоб нещасною була твоя дружина. Їдь звідси й ніколи більше не тривож мене. Я люблю і поважаю свого чоловіка. А ти постарайся зберегти свою сім’ю.

…Думки Ярослави враз сполошилися, немов птахи, над якими пролетів яструб.

— Ще далеко йти? — запитала Таїсія — жінка, якій Ярослава зберегла сім’ю.

— Уже дійшли, — скупо відповіла. А в той час почуття образи, роздратування, жалю підступали до горла. Але Ярослава змогла вкотре вгамувати емоції.

…Жінки сіли вечеряти.

— Як смачно ви готуєте, Ярославо. Дивно, що ми ось так сидимо. Ніколи б не подумала.

— Таїсіє, ви досі не зрозуміли, що я ні в чому не винна перед вами?! — сказала Ярослава. — Я дуже люблю свого чоловіка. А ваш Роман — це юність. Просто перше кохання.

Вони вечеряли, пили запашний чай і багато розмовляли.

— Не повірила б, що ви, Ярославо, така привітна й добра. Що коли-небудь буду ось так у вас гостювати. А дружімо сім’ями, — запропонувала Таїсія.

— Ні, краще не треба. У вас своя сім’я, у мене — своя. І нам треба берегти їх.

Так, завдяки жіночій розсудливості, мудрості та розважливості Ярославі вдалося помиритися з Таїсією. А наступного дня вона провела Таю на автобусну зупинку. І разом з гостею поїхали спогади, хвилювання та марево юності.

Тоді ж прибув автобус із Тернополя, з якого вийшов чоловік Ярослави Андрій. Він хвацько вибіг з автобуса, підбіг до своєї дружини, обняв і промовив: «Ти зустріла мене. Яке ж це щастя!»

Віра ФРЕЙЧАК.

с. Долина Теребовлянського району.

Фото з вільних джерел, текст- Вільне Життя

Теги: життязрадаісторіяновинитернопіль
ПоділітьсяПоділітьсяНадіслати

Пов'язані публікації

Кримінал

Резонансне вбивство у парку Національного відродження: випивка переросла в бійку, підсумок якої – смерть

26.05.2022
Ручну гранату виявила жінка неподалік села на Тернопільщині
Новини

Ворог завдав удару по Хмельниччині, ракету збили, – голова ОВА

26.05.2022
​Польща готується до можливих обстрілів з боку Росії, –  Дещиця
Новини

​Польща готується до можливих обстрілів з боку Росії, – Дещиця

26.05.2022
Головне

Три місяці війни забрали у Тернопільщини майже шість десятків воїнів

25.05.2022
Здоров'я / Краса

Дієтологиня розповіла, чи варто охочим схуднути їсти борщ

25.05.2022
Президент посмертно нагородив орденом «Золота Зірка» бережанця Віталія Скакуна
Головне

Президент посмертно нагородив орденом «Золота Зірка» бережанця Віталія Скакуна

25.05.2022
Завантажити ще

Пошук

Немає результату
Переглянути всі результати

RSS Ровесник – молодіжні новини

  • Швидкий салат з сухариками та курячим м’ясом 26.05.2022
  • «Наші захисники та захисниці налаштовані на перемогу та тотальне винищення ворогів», – Михайло Головко про поїздку на передову (відео) 26.05.2022
  • “Дім Божевільних” у Тернополі: нове життя старої п’єси (відео) 25.05.2022
  • «У час війни забезпечуємо проїзд важливими дорогами Тернопільщини» – Микола Довгошия 25.05.2022
  • Святковий салат з куркою та чорносливом 25.05.2022
  • Контакти
  • Співпраця
Газета Місто. Там, де ти живеш!

Інформаційні матеріали сайту gazeta-misto.te.ua є інтелектуальною власністю інтернет-ресурсу «Газета Місто».

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Новини
  • Тернопіль
  • Твоє місто
    • Бережани
    • Борщів
    • Бучач
    • Вишнівець
    • Гусятин
    • Заліщики
    • Збараж
    • Зборів
    • Козова
    • Копичинці
    • Коропець
    • Кременець
    • Ланівці
    • Микулинці
    • Монастириська
    • Підволочиськ
    • Підгайці
    • Почаїв
    • Скалат
    • Теребовля
    • Чортків
    • Шумськ
  • Україна / Світ
  • Теми
    • Події
    • Суспільство
    • Політика
    • Кримінал
    • Економіка
    • Освіта
    • Спорт
    • Культура
    • Особистості
    • Релігія / Духовність
    • Смачного!
    • Життя
    • Здоров’я / Краса
    • Господарка
    • Стосунки / Сім`я
    • Історія / Туризм
    • Авто
    • Цікаве
  • Війна з рф

Інформаційні матеріали сайту gazeta-misto.te.ua є інтелектуальною власністю інтернет-ресурсу «Газета Місто».