Нинішній президент пообіцяв не брати участь у виборах, якщо вони відбудуться після війни. Але його потенційні конкуренти чомусь не радіють.
Отже, Володимир Зеленський заявив, що не балотуватиметься знову на пост президента, якщо вибори пройдуть, коли війна закінчиться. А якщо вибори будуть проведені під час війни, він візьме в них участь. Схоже, на Банковій визначились: навесні будуть вибори.
Відмова від непотрібного
Свою сенсаційну заяву Зеленський зробив у Румунії в інтерв’ю телеканалу Digi24. Його запитали, чи він би балотувався знову на виборах. “Якби війна продовжилася — так, якби війна закінчилася — ні. Я не можу втекти під час війни”, — відповів він.
Головне в його заяві — це слова про те, що він не братиме участі у виборах, якщо вони відбудуться після війни. Це чітка та однозначна обіцянка, яку було б важко відіграти назад. Зеленський цілком міг відповісти ухильно, що йому зараз не до цього, він думає лише про перемогу у війні з Росією, а щодо виборів думатиме після перемоги у війні. Але він вирішив спалити мости.
Деякі провладні ТГ-канали вже відреагували відчайдушним плачем: йой, що буде з країною, якщо вибори пройдуть без Зеленського. І це лише посилює враження, що на Банковій уже ухвалено рішення про вибори за участю Зеленського навесні.
Найімовірніше, Зеленський саме тому з легким серцем відмовився від можливості виграти вибори після закінчення війни, що йому така можливість не потрібна. Він зібрався виграти вибори, не дочікуючись перемоги над Росією.
Цікаво, що зовсім без радості сприйняла заяву Зеленського опозиція. Хоча, здавалося, перед нею відкриваються привабливі перспективи: вибори після війни без участі Зеленського. Оскільки лідер вибуває з гонки, то у решти підвищуються шанси. Але опозиціонери у такий подарунок не вірять.
“Схоже, на Банковій всерйоз обдумують сценарій виборів наступного травня, паралельних, парламентських та президентських. В умовах суцільного марафону і цензури, відсутності політичного плюралізму, фактичної неможливості участі в них військових, їх розглядають як переобрання, а не вибори”, — припустила у своєму ТГ-каналі співголова фракції “Європейської солідарності” у Верховній Раді Ірина Геращенко. — Замість обʼєднувати країну навколо ЗСУ, налаштовувати на важку боротьбу до перемоги, формувати уряд національної єдності з професійних людей і працювати над стратегією перемоги, марять виборами”.
Подібні заяви, звісно, нічого не змінять. Якщо на Банковій затвердили сценарій, то шоу буде зіграно. І глядачі будуть задоволені, особливо Зе-електорат.
Штучна необхідність
Вже є деякі елементи майбутнього шоу. Наприклад, як народу пояснюватимуть вибори під час війни.
Говорячи про два варіанти проведення виборів, Зеленський вдав, що він не знає, який з них буде реалізований. І це при тому, що тут все залежить від нього: як він захоче, так йому й зроблять.
Але політтехнологи Банкової хочуть уникнути того, щоб вибори під час війни виглядали особистою ініціативою Зеленського. Вигідніше подати їх як невідворотну необхідність.
Тут можливі два аргументи. Перший — міжнародний. Не виключено, що з боку західних партнерів надійдуть публічні сигнали, які можна буде інтерпретувати як заклик до проведення виборів під час війни. Але поки що подібних побажань від G7 та ЄС не чути. Хоча західні партнери вимагають від України багато різних реформ, зокрема зовсім недавно свіжий список пріоритетних реформ запропонували США, але про вибори під час війни там не йдеться.
Тому залишається другий аргумент — Конституція. Там записано, що президент обирається на п’ять років. У Зеленського цей термін закінчиться 20 травня 2024 р. Також Конституція вимагає, щоб вибори президента були проведені в останню неділю березня п’ятого року повноважень президента. Ця дата настане 31 березня 2024 р. При цьому в Конституції записано, що призначення виборів президента у строки, передбачені Конституцією, стосується повноважень Верховної Ради. Згідно з Виборчим кодексом, Рада має це зробити не пізніше ніж за сто днів до дня виборів. Тобто не пізніше 22 грудня 2023 р. Тому Банкова має можливість розіграти під Різдво шоу “Рада виконує Конституцію і оголошує вибори президента”.
Щоправда, цьому заважають деякі закони, в яких записано, що під час воєнного стану вибори не проводяться. Але Банкова вже готується виправити це. У вересні Зеленський під час візиту до США презентував Джо Байдену Концепт посилення стійкості демократії в Україні. У цьому документі багато пунктів, і найперший із них обіцяє “удосконалення виборчого законодавства України відповідно до сучасних політичних та безпекових умов”. Але сучасні умови це саме умови війни. І підлаштовування під них законодавства про вибори — це зараз для нашої влади найпріоритетніша реформа.
Поєднання ролей
Ще один елемент шоу — це пояснення мотивів Зеленського. Нагадаємо, що на минулих виборах він обіцяв — на другий термін не піде. “Одразу хочу запевнити — іду на один термін, щоб змінити систему заради майбутнього. Торгувати принципами, репутацією, країною заради збереження влади не стану. Буду чесним та відданим Україні та передам її в руки нового покоління політиків”, — записав він у своїй передвиборній програмі.
Повномасштабна агресія Росії дала Зеленському привід порушити цю обіцянку. Тепер він може подати своє балотування як безкорисливу самопожертву заради порятунку країни. Цей мотив він озвучив ще в серпні в інтерв’ю португальському громадському телебаченню RTP, відповідаючи на запитання, чи він знову балотуватиметься на президентських виборах. “В 2024 році, якщо буде тривати війна, і якщо вибори будуть відбуватись, я не кину свою державу. Тому що я є гарантом Конституції, і я її захищаю у будь-якому випадку”, — сказав Зеленський. Наразі в інтерв’ю румунському телеканалу Digi24 він повторив той самий мотив: “Я не можу втекти під час війни”.
Втім, це пояснення є сумнівним. Якщо у розпал бойових дій верховний головнокомандувач буде зайнятий передвиборною кампанією, таке поєднання ролей загрожує сумними наслідками. Набагато переконливіше було б, якби президент, якщо необхідно провести вибори під час війни, став би над внутрішньополітичною боротьбою і виконав свою функцію гаранта дотримання Конституції.
Але Банкова, звісно, не може собі дозволити чесних виборів без участі Зеленського. Тому народу доведеться радіти шоу про президента, який вартий переобрання, бо не втік.
Фальшива дилема
Під час повномасштабної війни дотримуватись стандартних політичних правил неправильно. Стандартні правила демократії — це політична конкуренція та вибори. Під час великої війни від них можна відмовитися, зберігши демократію. Як це зробити, показав Вінстон Черчилль.
Уряд, яким він керував під час війни з Німеччиною, був урядом широкої коаліції. 10 травня 1940 р. король Георг VI доручив висуванцю Консервативної партії Черчиллю сформувати уряд, і наступного дня опозиційна Лейбористська партія погодилася взяти в ньому участь. Керівник лейбористів Клемент Еттлі відмовився від офіційної ролі лідера опозиції, щоб стати лордом-хранителем Малої печатки, а заступник Еттлі на посаді голови партії Артур Грінвуд був призначений міністром без портфеля. Обидва вони увійшли до воєнного кабінету, який діяв у складі уряду і вирішував найголовніші питання, пов’язані з війною.
У своїй біографії Черчилля Рой Дженкінс описав уряд Черчилля як уряд “для перемоги”. Запорукою перемоги Черчилль вважав національну єдність, і саме тому він запросив лейбористів до свого уряду. Створення широкої коаліції дозволило відмовитися від проведення восени 1940 р. чергових парламентських виборів. Завдяки цьому Палата громад, обрана 14 листопада 1935 на п’ятирічний термін, засідала майже 10 років.
Тому не можна погодитися з тим, що існують лише два варіанти: провести вибори чи залишити все, як є. Це фальшива дилема. До речі, прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу після атаки терористів ХАМАС звернувся до опозиційних партій із пропозицією створити уряд національної єдності, і цю ідею підтримали лідери всіх партій правлячої коаліції. Тобто, це життєздатна, випробувана часом ідея для демократичного суспільства в умовах раптового нападу зовнішнього ворога. Але з боку команди Зеленського вона ніким не озвучується, навіть як гіпотеза. Тут кожен читач може сам поміркувати, що й для кого важливіше: перемога, демократія чи збереження влади.
Народ проти
Цікавий збіг: через день після заяви Зеленського про участь у виборах під час війни з’явилося нове соцдослідження Центру Разумкова. З нього, зокрема, випливає, що лише 15% опитаних позитивно ставляться до ідеї проведення загальнонаціональних виборів в Україні до завершення війни. Майже дві третини (64%) ставляться негативно, 21% не визначились. Наведемо найпопулярніші аргументи, чому вибори у 2024 році проводити не можна:
- 36,1% — у країні немає грошей на вибори;
- 31,9% — українське законодавство не дозволяє проведення виборів у період дії воєнного стану;
- 30,8% — проблематично забезпечити безпеку учасникам голосування;
- 29,1% — під час воєнного стану неможливо дотримуватись стандартів демократичності виборів через тимчасове обмеження політичних прав і свобод громадян;
- 26,3% — неможливо організувати голосування на тимчасово окупованих територіях;
- 24% — виникнуть проблеми для голосування тимчасово переміщених осіб, українських біженців за кордоном;
- 22,5% — неможливо організувати голосування військовослужбовців, які безпосередньо перебувають у місцях бойових дій;
- 14% — якщо буде дозволено онлайн-голосування, російські спецслужби зможуть втрутитися у процес голосування;
- 13,2% — є небезпека посилення внутрішньополітичних конфліктів і прийняття популістських рішень в умовах війни;
- 10,6% — можливе тимчасове скасування воєнного стану під час війни для проведення виборів негативно позначиться на безпеці та обороноздатності країни;
- 8,7% — члени виборчих комісій, офіційні спостерігачі та кандидати на виборні посади можуть бути мобілізовані.
Зазначимо, що найпопулярнішим запереченням проти виборів є відсутність грошей. І сам Зеленський півтора місяці тому в інтерв’ю RTP заявив, що не направить на вибори жодної копійки бюджету, який зараз виділяється на озброєння та ЗСУ. “Я думаю, що світова демократія підтримає нас”, — сказав він. В інтерв’ю Наталі Мосейчук (Раєвській), яке показали на телемарафоні 27 серпня, він висловив готовність змінити законодавство, щоб уможливити вибори під час війни, але лише за умови, що вибори будуть профінансовані західними партнерами. “Якщо США разом із Європою дадуть нам фінансову підтримку… давайте тоді змінювати законодавство швидко“, — сказав він.
Однак чи дасть Захід на ці цілі необхідні $150 млн, досі не зрозуміло. А без цього витівка з виборами стає ще сумнівнішою. Доведеться пояснювати народу, чому гроші йдуть на виборчу кампанію, а не на ЗСУ.
На Банковій чудово знають усі ці ризики. Але виграш може бути занадто привабливим, щоб від нього відмовитися.
