Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційну скаргу захисника обвинуваченого Віталія М. на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2023 року.
Як встановлено судом, на початку грудня 2021 року Віталій М. дізнався, що Андрію К. потрібна відстрочка від призову на строкову військову службу, а надалі той хотів отримати відмітку у військовому квитку про непридатність до проходження військової служби у ЗСУ.
9 грудня 2021 року обвинувачений зателефонував до Андрія К. і запропонував допомогти “вирішити питання” – а саме обіцяв здійснити незаконний вплив на службових осіб ТЦК. За свої послуги попросив 1500 доларів.
Увечері того ж дня біля центрального автовокзалу Тернополя Андрія К. передав Віталію М. 1 тис. доларів неправомірної вигоди.
Суд першої інстанції визнав 28-річного Віталія М. винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 369-2 КК України та відправив за грати на 2 роки.
До відома: санкція ч. 2 ст. 369-2 КК України передбачає покарання у виді штрафу від 2-ох тисяч до 5 тисяч 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 2-ох до 5 років.
При цьому, частиною другою статті 65 КК України визначено, що більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Не погодившись із судовим рішенням, сторона захисту подала апеляційну скаргу і в доповненнях до неї просила пом’якшити вирок, призначивши Віталію М. покарання у виді штрафу.
У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, детально перевіривши та проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах доповнення до апеляційної скарги (як просили про це обвинувачений та його захисник) і прийшла до висновку про їх обґрунтованість.
Так, колегія суддів врахувала, що, відповідно до ст. 12 КК України, вчинене Віталієм М. кримінальне правопорушення віднесено до категорії нетяжких злочинів, він раніше не судимий і на час апеляційного розгляду розкаявся у вчиненому. При цьому колегія суддів взяла до уваги, що під час досудового розслідування Віталій М. визнавав свою вину і в обвинувальному акті вказано про його щире каяття як обставину, що пом’якшувала покарання. Також із наведених у вироку показань обвинуваченого вбачалось, що він не заперечував викладених в обвинувальному акті фактичних обставин незаконного отримання грошових коштів від свідка Андрія К.
Крім того, колегія суддів врахувала, що після вчиненого у 2021 році злочину Віталій М. нових правопорушень не вчинив, за місцем проживання і роботи характеризується виключно позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей та непрацездатну матір – інваліда, а його дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку. Обставин, які би обтяжували покарання, не встановлено.
Зважаючи на наведене, колегія суддів прийшла до переконання, що обвинувачений повністю усвідомив суспільну небезпеку своїх протиправних дій і його виправлення можливе без ізоляції від суспільства. Тому визнала за можливе визначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції інкримінованої йому статті в максимальному розмірі: саме таке покарання буде відповідати меті покарання та сприяти виправленню обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу обвинуваченого Віталія М. задовольнила частково. Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 21 вересня 2021 року в частині призначеного покарання змінила та призначила йому покарання у виді штрафу в розмірі 5 тисяч 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93 тисячі 500 гривень.
Обговорення