Наприкінці травня в Україні пролунали останні дзвоники. Навчальний рік, що завершився, став першим роком освітньої реформи – першокласники навчались за програмами «Нової української школи».
Самостійний першокласник
За даними міністерства освіти, понад 460 тисяч учнів перших класів стали «піонерами» реформи освіти. Уже рік вони відучились за абсолютно новими стандартами, які передбачають інтеграцію предметів та ігровий підхід до навчання. Кожен день для першокласників починається з ранкових зустрічей, на яких діти обговорюють певну тему, наприклад, якою була дорога до школи. Такі обговорення у колі однокласників розвивають соціальні навички дітей, вміння вислуховувати інших та не боятися висловити свою думку. Головна мета такого підходу – навчити учнів спілкуватися та мислити критично.
«У школі маємо не просто давати дитині вміння самореалізовуватися, а й справлятися зі складними проблемами, радіти життю, захищати своє емоційне здоров’я. Ми це починаємо з початкової школи», – зауважує міністр освіти Лілія Гриневич.
Психологи запевняють, що для шестирічних дітей природно навчатися через гру і зовсім неприродно сидіти 45 хвилин, не рухаючись та не розмовляючи. Завдяки новим стандартам початкової школи діти впродовж уроку кілька разів змінюють активності, наприклад, частину уроку слухають вчителя, потім обговорюють тему в групах, далі займаються самостійними проектами.
Батьки першокласників зізнаються, що спочатку критично ставились до навчання через гру, але впродовж року побачили переваги.
«Мені дуже подобається підхід, коли дітей навчають пізнавати світ та самостійно працювати», – ділиться враженнями мама першокласника Олена.
Зміна навчального процесу вимагає і нової системи оцінювання. Тепер у «першачків» немає щоденників, замість них вони мають учнівське портфоліо.
Мобільність і свобода
Нова українська школа потребує нового освітнього простору. Задля його облаштування у 2018 році з державного бюджету виділили 1,3 млрд грн. За ці гроші провели тренінги для вчителів, придбали мультимедійну техніку та одномісні парти для першокласників.
За словами освітян, головна перевага нових класів – це мобільність. З легкими одномісними партами можна хоч щодня пересаджувати дітей і змінювати розташування меблів у кімнаті. Отже, малечу простіше згуртовувати у групи та створювати інтерактивний простір.
За стандартами «Нової української школи» кожен клас має бути поділений на декілька зон. Серед них – творчі зони, де розміщені доробки малечі, природничі зони, де розташовані рослини, ігрові зони, зони тиші і читальні зони, де учні можуть сидіти на м’яких пуфах та проводити час за книжкою.
Самі освітяни зізнаються, що нові підручники та парти – це тільки елементи реформи. Найважче реформувати свідомість вчителів, адже вони звикли працювати по-старому. Через збільшення інтерактивної частини уроків у рази ускладняється робота вчителя. Новий підхід вимагає більше часу на підготовку до уроку, зокрема, розробку навчальних матеріалів. Водночас з’являється більше викладацької свободи. Адже тепер учителям пропонують рамкову програму викладання предмета, а вчителі на її основі можуть створювати власний план уроків.
У 2019 році реформа нової української школи триватиме далі. Початкові класи отримають ще 1,2 мільярди гривень на обладнання і підвищення кваліфікації вчителів. Перший етап реформи освіти завершиться через три роки, коли всі класи початкової ланки (1-4 класи) почнуть вчитись за новими стандартами. Наступний етап реформи освіти розпочнеться 2022 року, коли торішні першокласники підуть у 5-й клас.
Обговорення