Про різнобарвний будинок, що поруч із зупинкою на вулиці Злуки, говорили уже неодноразово. Не дивно, що він привертає увагу. Тернопільська архітектура здебільшого доволі одноманітна і тут, раптом, такий вибух фарб.
Одні висловлюють захоплення – краса, інші невдоволені – повна відсутність смаку. І це нормально. Ще не було такого, щоб хтось спромігся догодити усім одразу.
Але як і в кожної медалі дві сторони, так і у цього будинку є не лише фасад, а й зворотній бік. Ні, там усе нормально. Чистенько, поштукатурено-побілено, огороджено. Мова трішки про інше. А як себе почувають мешканці будинку, перед яким звели оце архітектурне диво?
Уявіть собі – жили ви багато років, з ваших вікон відкривався чудовий краєвид на парк. І ось прокидаєтеся одного ранку і бачите лише стіну. Навіть більше, відтепер сонце у ваші вікна більше не заглядає. І тут мова йде мінімум про три перших поверхи і на додачу ще й магазин.
Відомий тернопільський священик розкритикував нове провокативне шоу на “1+1”
Але і це ще не все. Саме у бік ваших вікон виходять усі ті витяжки і вентилятори. І тепер ви без будь-якого меню, лише за запахом точно можете сказати, з чим подають сьогодні піцу: з анчоусами чи грибами.
І хтось же дав дозвіл на оце будівництво. Цікаво було б довідатися – цей хтось хотів би, щоб під його вікнами з’явилося щось схоже? Запитання риторичне. Тому що відповідь на нього усім відома.
Марко КЛЕВЕЦЬ, “Про те”
